Засновники: Івушкіна Тетяна та Гвоздьова Наталія Михайлівна, моя мама.

 

Ми обидві родом з Дніпропетровської обл.

А якщо точніше, то я народилася «серед степу широкого» – на Дніпропетровщині у Дніпродзержинську ( зараз – Камьянське ). У 60-х разом з батьками переїхала у Вільногорськ і навчалася в одній з двох існуючих на той час українських шкіл, яку обрала самостійно.

З дитинства полюбляла писати вірші, навіть трохи друкувалася. Втім мріяла стати акторкою.

В Естонії, а саме в місті Кохтла-Ярве, куда мене закинула доля ще у далекому 1984 році, навчалася у Талліннському технічному університеті, але навчання так і не завершила.

У травні 2013 року я зареєструвала та очолила Українське земляцтво «Два кольори».

koxtla-04-191

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У нашій родині збереглося чимало старовинних речей від моєї прабабусі та прадідуся, їхніх дітей, а моїх рідної та двоюрідних бабусь та діда, дещо від їхніх дітей.

Всі ці речі і стали першими експонатами музею, відкриття Українського музею у місті Кохтла-Ярве відбулося 21 жовтня 2014 р.  До того був облаштований музейний куточок на базі Українського земляцтва.

koxtla-04-192

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пізніше Музей поповнювався речами, що давали родичі, друзі, однокласники, знайомі. До них ще приєдналися користувачі соціальних мереж. Багато чого я купувала за свої гроші.

 

Так з’явилися колекції, які прикрасили музей :

  • Церковні книжки (найстаріша – 1874року), ікони (найстаріша – вінчальна пара 1900 року)
  • Побутові речі (прядки, посуд, знаряддя праці і т. ін.)
  • Вироби майстрів петриківського розпису з середини ХХст.
  • Писанки з середини ХХ ст. до нашого часу, зокрема від засл. майстрів України, членів СХУ Оксани Білоус (Київ) та Галини Павлів (Запоріжжя)
  • Мальованки майстрів петриківського розпису
  • Бісерки, травленки та інші писанки з різних регіонів країни
  • Колекція рушників початку ХХст. ( з України та Естонії), Дніпропетровська, Полтавська, Сумська, Київська, Вінницька, Рівненська, Івано – Франківська, Запорізька, Тернопільська, Львівська обл.
  • Намітки, середина ХХ ст. (Рівненська, Чернівецька обл.)
  • Сорочки чоловічі, жіночі, дитячі з початку ХХст., (Дніпро, Полтавська, Сумська, Чернігівська, Запорізька, Вінницька, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська, Чернівецька обл.)
  • Постільні облаштунки (наволочки, ясики, підзори), Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська обл.
  • Картини (Дніпро, Запорізька, Івано-Франківська обл.)
  • Зразки вишивки (Дніпро, Полтавська, Чернігівська, Київська, Івано-Франківська обл.
  • Серветки (Дніпро, Івано-Франківська обл.)
  • Скатертини, покривала, мережива
  • Хустки початку ХХст.
  • Дитячі речі (з 1926 року)(Дніпро, Запорізька обл.)
  • Глиняні вироби (Дніпро, Київська, Запорізька, Полтавська обл..)
  • Посуд
  • Прикраси
  • Іграшки та ін.
  • Старі світлини (початок – друга половина ХХ ст.)(Дніпро, Івано-Франківська, Рівненська обл.)
  • Статуетки
  • Значки радянського часу
  • Грошові знаки та марки

інші речі.

koxtla-04-193

koxtla-04-194

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ці надзвичайні колекції старожитностей стали предметом уваги багатьох виставок у містах Котхла-Ярве, Йиїві, Валга:

  • «Землі української дух» – виставка української вишивки;
  • «Стелися, доле, рушниками» – виставка українського рушника;
  • «Виставка української хустки» ;
  • «Небо і Земля нині торжествують» –  Різдвяна виставка;
  • «Писанка – символ життя» до Великодня;
  • «Побутові речі української родини» – виставка родинних речей, які зберегли мама та бабуся;
  • «Дніпропетровщина – край степовий»
  • «Український колорит» – виставка строїв, деталей одягу, хусток, наміток та рушників 8 етнографічних регіонів України
  • «Петриківськими стежками» – виставка петриківського розпису.

Саме тепер в Вахтраському творчому центрі Котхла – Ярве відбувається виставка Петриківського розпису, де виставлено більше 70 експонатів.

 

Особливою популярністю користуються різноманітні майстер – класи, зокрема по вив’язуванню хусток, виготовленню ляльок – мотанок, виготовленню вареників та інші.

У музеї кожного тижня випікається хліб на заквасці.

Відкриття Українського музею у місті Кохтла-Ярве відбулося 21 жовтня 2014 р.  На той час це був музейний куточок на базі Українського земляцтва, яким я керую.

Офіційний статус Музей отримав 11 липня 2017 року.

Але з часом стало бракувати місця для належної діяльності музею, тому вже в жовтні 2018 р. була придбана квартира під музей, де в майбутньому можна буде не лише показати якусь виставку чи фільм, провести семінар, тематичний вечір, урок чи майстер – клас, а й показати українську кухню – приготувати українські страви чи випічку. Умови дозволяють.

Тепер площа музею 98 кв. м.

 

Одна із кімнат облаштовується як українська хатка.

 

У 2018 р. отримали одноразову фінансову допомогу від

Верховної Ради Естонії на придбання обладнання для музею.

Підтримується зв’язок із Сарненським історико – етнографічним музеєм (Рівненська обл.), директор Дашко Вікторія та з Центром народного мистецтва «Петриківка» (Дніпро), директор Василь Біленко.