– Європарламент заявив про ескалацію ситуації в Азовському морі. Це новий виток
гібридної війни проти України, тому що Європарламент заявив про можливе введення
санкцій?
– Х. Мінгареллі: так, останні події в Азовському морі в черговий раз демонструють, що
базові права України порушуються в цьому питанні. І у нас є прогноз, що проблеми будуть
тільки збільшуватися в цьому регіоні. Тому що ті події, які ми спостерігаємо, вони
відбуваються без консультації з Україною. Зокрема, ми говоримо про Керченський міст,
який викликав проблеми для українських портів – Маріуполя та Бердянська, тому що
великогабаритні кораблі не можуть проходити до цих портів. Також інспекції українських
суден, що йдуть через Керченську протоку, не тільки українських, а й зарубіжних. Це
впливає на нормальну роботу українських портів. Це порушення українського суверенітету. І
звичайно, така проблема матиме негативний вплив на людей, що проживають в південно-
східних регіонах України. Ми розцінюємо цю ситуацію, яку створила Росія, як негативну. І
ми будемо намагатися піднімати ці питання у всіх можливих форматах і на всіх можливих
майданчиках.
– Але чи будуть додані якісь санкції, виходячи з цих подій?
– Х. Мінгареллі: звичайно, Європейський Союз відреагує на ці виклики. Ми жодним чином
не допускаємо, щоб хтось втручався в суверенітет України в цих питаннях. І знову ж таки
відзначаємо, що активність Росії в цьому регіоні має негативний вплив на населення
південно-східних регіонів України. І ми будемо робити все, що від нас залежить, щоб
пом'якшити вплив цих негативних факторів.
– Європу охопила хвиля популізму і навіть націоналізму в деяких країнах. Як це взагалі
впливає на ситуацію в Європейському Союзі?
– Х. Мінгареллі: так, це правда, за останні 2-3 роки ультраправі, крайні праві націоналістичні
партії мають деякий вплив в певних країнах Євросоюзу. Але в більшості країн ЄС ви не
знайдете цих партій, маю на увазі крайні праві. Ми розуміємо, що концепція цих партій ніяк
не пов'язана з концептуальними цінностями Європейського Союзу. І ці країни повинні
прекрасно розуміти, що націоналізм ні до чого доброго не призведе, особливо крайній
правий націоналізм. Також мова йде про мігрантів. Це також проблема, але ми повинні
впоратися з нею, так щоб поважати права мігрантів. Особливо тих, хто намагається знайти
політичний притулок в наших країнах. Я впевнений, що більшість країн-членів Євросоюзу
знайдуть рішення, яке буде відповідати духу закону в цьому питанні і не порушувати права
людей.
– У багатьох країнах прийшли в парламент партії, які проти санкцій проти Росії, які
проти мігрантів. І в деяких країнах навіть були зроблені спеціальні кампанії,
спрямовані на російську аудиторію російською мовою для того, щоб ці партії або
збільшили свою присутність в парламентах, або взагалі в перший раз обралися. Це
випадковість?
– Х. Мінгареллі: це, звичайно, не збіг обставин. Багато моментів інформаційної політики
зараз базуються на фейковий новинах, якими керують ззовні. Якщо подивитися на наші
дослідження, є такі інформаційні потоки, такі меседжі, які вказують на те, що Європа

перенаселена мігрантами, але це неправда. Це знову ж таки приклад фейкових новин. Так, у
нас є проблема мігрантів. Їх багато, але Європа не перенаселена мігрантами. Тому ми
повинні краще інформувати населення для того, щоб вони розуміли. І особливо ми повинні
інформувати людей, щоб вони знали про те, що сталося в східній частині Європи, в Україні в
2014 році. Там було порушення прав країни, порушення суверенітету України. І в першу
чергу, це пов'язано з безпекою Європи. Тому європейці повинні це розуміти.
– Чи бачите ви спроби сторонніх гравців дестабілізувати або якось вплинути на
ситуацію в ЄС?
– Ми знаємо, що були випадки, спроби втручатися в референдум ззовні в країнах Єврозони.
– Який саме референдум ви маєте на увазі?
– Х.Мінгареллі: я маю на увазі Брекзіт – це референдум щодо виходу Великобританії з
Єврозони. Були спроби переконати більшість людей, які брали участь в голосуванні в тому,
що Великобританія повинна вийти з Євросоюзу. І ми знаємо, що за цим стоїть Росія. Але
наше завдання зробити так, щоб будь-які вибори були чесними, щоб люди мали можливість
у спокійній атмосфері, в атмосфері взаємоповаги зробити свій вибір.
– Тобто ви хочете сказати, що Європейський Союз вже приймає якісь кроки по боротьбі
з цими явищами?
– Х. Мінгареллі: ну перш за все ми намагалися викрити організації, які займаються
поширенням неправдивих новин. Зокрема, в деяких країнах Євросоюзу є конкретні випадки.
Ну і звичайно, ми повинні зміцнювати нашу кібербезпеку.
– І ви маєте на увазі, що Україні також потрібно зробити ці кроки перед нашими
виборами?
– Х. Мінгареллі: звичайно. Протягом останніх місяців ми ведемо тісний діалог з українською
стороною, з українською владою. Кооперуємося для того, щоб забезпечити нормальні умови
проведення виборів – президентських і парламентських. Щоб вони пройшли в нормальних
умовах взаємоповаги, щоб вони були прозорими. І ми працюємо над цим. Зокрема, працюємо
над тим, щоб дезінформація ззовні не мала впливу на виборців.
– Кібербезпека. Чи допомагає ЄС Україні в цьому напрямку?
– Х.Мінгареллі: так, ми ведемо постійний діалог з українськими представниками. Ми
дивимося, як ми можемо працювати разом, щоб запобігти кібератакам. І знову згадую,
особливо це стосується контексту виборів, які будуть в Україні. І думаю, що в наступні
місяці ми повинні посилити цю співпрацю, щоб всі ці виклики попередити.
– Які саме проекти з кібербезпеки ви маєте на увазі?
– Х. Мінгареллі: ми співпрацюємо, говоримо з представниками правоохоронних агентств,
організацій. Намагаємося працювати так, щоб вміти всі ці дезинформаційні атаки швидко
ідентифікувати і запобігти їм.
– Як ви вважаєте, реформа державного управління, яку спонсорував і в якій допомагав
ЄС, пройшла ефективно? Було додано якусь кількість радників, як вони показали свою
ефективність?

– Х. Мінгареллі: безсумнівно, за останні кілька років ми бачимо значну свободу в Україні для
вдосконалення цих моментів – реформувати публічне адміністрування. Є конкретні проекти в
цьому напрямку. І ми готові ділитися нашим досвідом. Для того, щоб робити міністерства,
державні агентства більш ефективними. Деякі нововведення вже діють, але все ж багато що
ще належить зробити. Ми ще не в кінці нашого шляху. Один приклад можу навести – це
процес набору працівників в міністерства, він став більш відкритим. Ну і звичайно, наша
робота спрямована на те, щоб структура міністерств, державних агентств працювала більш
ефективно. Якщо підсумувати, так, є прогрес в цьому питанні. Але безсумнівно, багато ще
потрібно зробити, щоб український державний апарат зробити більш ефективним, таким, що
відповідає соціальним потребам країни.
– В яких саме напрямках ви бачите найбільшу ефективність реформ?
– Х. Мінгареллі: я вже говорив вам, коли ми дивимося на процес набору працівників в ті ж
міністерства, вони стали більш відкритими, прозорими. Нові директорати, які працюють в
цих організаціях, вони вже краще дивляться на проблеми. Вони відповідають потребам
суспільства. Ну і звичайно, що ці зарплати більш відповідають вимогам. Вони більш сучасні.
Вони більш конкурентні. І це також було одним з наших завдань – домогтися цього. Але ми
повинні продовжувати нашу роботу.
Ще один гість приєднається до нашого інтерв'ю. Це Ганна Гопко – голова Комітету з
міжнародних відносин Верховної Ради України.
Ганна, екс-заступник Міністра транспорту з євроінтеграції сказав, що в Угоді про
асоціацію в розділі про автоперевезення було сказано, що після підписання Угоди не
може бути погіршення попередніх умов. У той же час, наприклад, Угорщина ввела
плату за дозвіл на перевезення по своїй території, яка в цілому наближається до 700
євро з урахуванням дорожніх зборів. Чи існує якийсь механізм і чому з позиції посади
віце-прем'єра з євроінтеграції такі питання не вирішуються?
– Ганна Гопко: з Угорщиною у нас є двосторонні відносини, на рівні уряду. Якщо це
угорське Міністерство транспорту, то очевидно з ним потрібно координуватися. Є різні
міждержавні комісії, які повинні такі питання виносити під час засідань і врегулювати ці
питання.
– Х. Мінгареллі: сьогодні у нас немає з Україною окремої угоди, що стосується транспорту.
Це все ще регулюється взаємними двосторонніми договорами. Але я думаю, що все, що
стосується зобов'язань з боку ЄС, виконується. Про це питання ми говорили з Міністром
транспорту. І всі заходи, які приймаються в рамках цього двостороннього співробітництва,
спрямовані на те, щоб інтегрувати Україну в європейську транспортну систему.
– Чи підвищилася координація політики в сфері європейської інтеграції з введенням
посади віце-прем'єр міністра, на твій погляд? І наскільки взагалі став скоординованим
голос України на європейських інституціях?
– Г. Гопко: ця посада була вкрай важлива. І я думаю, що відразу після Революції Гідності
було важливо її впровадити, щоб не втрачати час. І щоб дійсно ця посада була не просто
посадою, а була закріплена за командою людей, які б краще кооперувалися, координувалися
профільними міністерствами. У реалізації Угоди про асоціацію також краще координація
комітетами, які відповідають за стандартизацію, метрологію, поліпшення якості продуктів.
Тобто наближення до тих стандартів ЄС, які допомогли б Україні інтегруватися
якнайшвидше. Добре, коли ми знаємо, що в уряді є людина, яка відповідає за євроінтеграцію.

– Х. Мінгареллі: моя відповідь дуже проста і ясна – так. Створення позиції – віце-прем'єр з
євроінтеграції – це дуже позитивний момент.
– В такому разі, уточнення. Зараз контролюється і існує спільна робоча група між
Кабінетом Міністрів і Верховною Радою щодо змін до законодавства. Колись був
розроблений з Transparency International новий закон з політичної реклами, але, на
жаль, новий проект так і не був запропонований. Чому? З огляду на те, що у нас скоро
відбудуться вибори.
– Х. Мінгареллі: я не знаю саме про цей конкретний випадок. Але я знаю, що борг
української влади – робити необхідні кроки для того, щоб забезпечити процес створення
вільних медіа. Також в цьому контексті можемо сказати, що обов'язково потрібно
забезпечити необхідним фінансуванням громадського мовника.
– Як ви думаєте, чому аналог латвійського законопроекту не був імплементований в
Україні?
– Х. Мінгареллі: я впевнений, що досвід балтійських країн в цьому питанні може бути
джерелом натхнення для України. І ще раз скажу, що ми готові ділитися нашим досвідом для
того, щоб робити більш відкритим суспільство, розвивати ринкову економіку.
– Ми в один день повинні змінити законодавство. І мені здається, що це записано в
нашому договорі про асоціацію. Відповідно до соцопитувань, українці очікують від ЄС
більшого тиску на керівництво України. Що ви з цим збираєтеся робити?
– Х. Мінгареллі: ті, хто може впливати на український уряд, владу – це звичайно, самі
українці. Тільки вони мають право говорити владі про те, що вона робить щось правильно
або не зовсім. Я вже говорив кілька разів про те, що ми готові ділитися нашим досвідом. І
коли ми впроваджуємо програми макрофінансової допомоги, ми обов'язково підкріплює ці
програми певними вимогами щодо диверсифікації фінансових ресурсів ЄС з такою метою,
щоб ці ресурси витрачалися належним чином.
– Що, на Вашу думку, є основними перешкодами для вступу України в ЄС?
– Х.Мінгареллі: ви знаєте, що немає запиту в Європі на те, щоб Євросоюз розширювався і
брав до своїх лав нових членів. Зрозуміло, що ЄС повинен вирішити ряд проблем, які у нас є.
Але Україна має свій довгий шлях до членства в ЄС. І саме тому ми і підписали Угоду про
асоціацію. В інтересах українського народу неухильно виконувати Угоду про асоціацію. Ми
повинні визнавати, що Україна може наблизитися до ЄС. Україна для цього має піднімати
життєвий рівень. І згідно з останніми опитуваннями, більшість українців все-таки за те, щоб
приєднатися до європейської сім'ї. Але потрібно ще багато чого вдосконалювати, зокрема, і
наблизитися до європейських норм і стандартів. Угода про асоціацію – це перш за все план
реформ, які повинна зробити Україна. Тоді знову можна буде піднімати питання про
можливе членство України в ЄС.
– Яка країна найближче до виконання Угоди про асоціацію з ЄС з трьох країн
(Молдова, Україна і Грузія), які майже одночасно підписали цю Угоду?
– Х. Мінгареллі: ви знаєте, Україна, Молдова і Грузія – це вільні країни, але вони абсолютно
різні. Вони мають перед собою різні виклики. І ми не можемо порівнювати сильні сторони
цих країн, які допомогли б процесу інтеграції.

Звичайно, я визнаю, що за останні 3-4 роки багато що було зроблено в Україні для того, щоб
бути ближче до ЄС. Якщо говорити про одне з досягнень – це введення безвізового режиму.
В цілому є більше сотні вимог до України. І я глибоко переконаний, що багато було
зроблено. В інших країнах теж було багато зроблено. Але ще раз скажу, що важко
порівнювати шляхи до ЄС цих країн, про які ми говорили.
– На який відсоток приблизно Україна вже виконала Угоду про асоціацію?
– Х. Мінгареллі: я не можу вам дати конкретних даних. Звичайно, багато чого вже в Україні
зроблено, але в багатьох питаннях, наприклад, в тому ж питанні транспорту, ще треба
працювати.
– Враховуючи Ваше знання ситуації в Україні і Ваш досвід в Європейському Союзі,
який на Ваш погляд, можливий період, за який Україна може підготуватися до вступу в
Європейський Союз?
– Х. Мінгареллі: Україна – це держава, в якій є багато своїх позитивних сторін. І
індустріальні традиції, і потенціал в агропромисловому комплексі – це сильні сторони
України. Звичайно, дуже кваліфікована робоча сила – її також потрібно визнати. І якщо
українське суспільство буде підтримано політичною елітою, я не сумніваюся, що Україна
рано чи пізно стане членом ЄС.
-Щодо Північного потоку-2, чи не вважаєте Ви особисто, що будівництво такого
окремого трубопроводу може поставити Україну в ситуацію, коли Росія зможе почати
вже повномасштабну війну на всій території? Чи не загрожує це і Україні, і
Європейському Союзу?
– Х.Мінгареллі: Європейська комісія пропонувала кілька місяців тому тристоронні
переговори з цього питання між ЄС, Україною і Росією. Для того, щоб обговорити новий
можливий контракт поставок газу – транзиту з Росії до Європи через Україну. Старий договір
закінчується в грудні 2019 року. Ми віримо, якщо навіть Північний потік буде побудований,
все ж Україна зможе транспортувати російський газ. Вона буде транзитером, але для цього
газовий сектор потрібно реформувати в Україні. І я думаю, що в цьому питанні є певні
проблеми, тому що не так все швидко рухається.

Тетяна Попова
Повний текст та відео: https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/problemi-v-azovskomu-mori-cherez-rf-budut-tilki-
zbilshuvatisya-posol-
es.htm?fbclid=IwAR2CLTjPXwjL2wJZsQoBad9F4yW4Auike4MuBMwUSXIQ1HCN3_EUARAfu8Q