Економічний радник посольства Франції Вінсент Пренго:

« За 4 роки Україні вдалося досягти того, чого не вдавалося з проголошенням незалежності.»

 

Інтерв’ю з економічним радником посольства Франції Вінсентом Пренго і директором французько-української торговельно-промислової палати Марі Брюан

 Вінсенте, перше питання до вас. У 2015 році французьке посольство акцентувало увагу на питаннях підтримки реформ в Україні. Які результати вашої підтримки?

 

– Вінсент Пренго: Ви абсолютно праві, фактично після подій 2014 року ми зосередилися на реформах України. Вся міжнародна спільнота, включаючи Францію, підтримує цю велику мету. Тоді не було зрозуміло, чи зможе Україна прийняти виклики в усіх економічних сферах для того, щоб стабілізувати економіку і знову її збільшити. І я вважаю, це станеться лише після 3 або 4 років реформування. Процесу, який вже розпочато. Але він ще не добіг кінця, якраз перебуває на середині.

Однак, на мою думку, результати вражають: деякі стверджують, що за 4 роки Україні вдалося досягти того, чого не вдавалося з проголошенням незалежності. Я не можу з цим не погодитися. Ми спостерігаємо помітні результати в міні-секторах — у банківському, фінансовому. Кількість банків зменшилася, ми наполегливо працюємо, забезпечуючи контроль над сектором. Досить помітні зміни в енергетичному секторі, який потерпав від високого рівня корупції. Мушу зауважити, що даний сектор працює ефективніше, що спостерігається в багатьох сферах. Звичайно, хтось скаже, що стан недостатньо задовільний. І ми можемо зрозуміти цю точку зору. Однак ми вважаємо, що прогрес України, за такий короткий час, з огляду на історію держави, неймовірний.

Наступне питання до Марі. Французька палата представляє в Україні інтереси французьких компаній, в яких сферах працюють ці компанії?

 

– Марі Брюан: Що ж, французька торгово-промислова палата в Україні — це організація, що представляє французькі підприємства, які засновані тут і співпрацюють з українським ринком. У наступному році ми будемо святкувати 25-річчя присутності на українському ринку. І можу сказати, що незважаючи на кризу у 2008-му і незважаючи на кризу після Революції Гідності у 2014-2016 роках, французький бізнес-союз ніколи не припиняв зростати. Ми нараховуємо 125 підприємств. Наші основні місії — це традиційні місії торговельно-промислової палати. Тобто, по-перше, захищати інтереси французьких підприємств в Україні, підтримувати економічні відносини між Україною та Францією, за сприяння посольства. По-друге, допомогти французькому бізнесу осісти, розвиватися і ознайомитися з українським ринком. І остання найбільш базова — адаптувати французьку бізнес-спільноту в Україні шляхом організації круглих столів, моніторингу новин бізнесу і зустрічей у регіонах.

 

Під час нещодавнього засідання французько-української змішаної економічної комісії було відзначено, що у 2017 році Франція збільшила експорт в Україну на 18%, і вона залишається одним з найбільших міжнародних роботодавців і четвертим інвестором в Україні. А який баланс взагалі в торгівлі між Україною та Францією?

 

-Вінсент Пренго: Так, справді, французький експорт в Україну виріс протягом останніх 3 років. Ви казали про 18%, я вважаю, що ця цифра є індикатором того, що українська економіка знову зростає. Тому це хороший знак.

Для України досить сприятливою стала торговельна угода з ЄС. Про що свідчить щорічне зростання торгівлі з ЄС на 20%, тому Україна прогресує. Як ви вже згадували раніше, торгівля та інвестиції — це два важливі аспекти. Французькі компанії працюють і займаються експортом не тільки у Франції. Вони часто поширюють діяльність і локалізують її. Тому одночасно ми є не тільки важливими торговими партнерами України, але також і економічними. На території України ми четвертий або п’ятий інвестор, залежить як рахувати. Звісно, як головний потужний західний інвестор, як до цього зазначила Марі, у нас є різні профільні компанії в багатьох секторах. Згідно з останньою статистикою, ми на першому місці серед міжнародних роботодавців в Україні. Причиною цього є присутність французьких підприємств у банківському, страховому та торговому секторах, які наймають велику кількість персоналу і мають обладнання, агентства та магазини в багатьох країнах. Якщо взяти, наприклад, два найбільші банки в Україні, то я впевнений, що кожен з них має приблизно 150 відділень по всій країні. Тому, звісно, ми бачимо себе в майбутньому не тільки експортером, а й партнером, який працюватиме тут, в Україні.

 

Ще один гість зараз приєднається до нашої розмови. Це колишній виконувач обов’язків міністра фінансів в Україні Ігор Уманський. Ігоре, що б Ви  могли додати до цього питання?

 

Ігор Уманський: Франція завжди була одним з найбільших партнерів України, якщо брати до уваги наших колег з Євросоюзу. Інвестиційний сектор Франції є досить значним, особливо в період вимог капіталізації банків, де беруть участь французькі банки в Україні. Тим часом, на мій погляд, найважливішим питанням все одно залишається розвиток реального сектора економіки і ймовірність використання цінних можливостей саме в цьому сенсі. Ні для кого не секрет, що в період кризи 2007-2008 років у Європі вживалися і Європейським Центральним банком, і окремими країнами спеціальні заходи, щоб підтримати і підштовхнути власну економіку. Особливо у Франції це стосувалося автомобільної галузі. Тим часом, поки той стан відносин і вимоги, які ми на сьогодні маємо від наших колег з розвитку в Україні, більше стосуються відкриття ринків, ніж підтримки розвитку бізнесу в Україні та доступу до фінансування. Можливо, саме в цьому контексті ми будемо концентрувати увагу найближчим часом. Особливо в умовах того, що економіка в Україні за 2014-2015 роки значно скоротилася. У нас була дуже маленька економічна база на сьогодні для порівняння зростання.

 

Дякуємо за відповідь. Наступне питання. Хотілося б знати, з якими викликами стикаються французькі компанії, які інвестують в Україну?

 

-Вінсент Пренго: Ви, напевно, очікуєте, що нас спіткало багато труднощів, як-от корупція або умови для бізнесу. І це, звісно, найбільші проблеми, які завжди існували для іноземних інвесторів. Ми вважаємо, що покращення умов для бізнесу є неймовірно важливим не тільки для іноземних інвесторів, але і для українських компаній, що працюють на території країни. Це боротьба за економіку і розвиток України. Ми помітили тенденцію за останні 2 або 3 роки, яка дає чітко зрозуміти, що відбулося покращення умов для бізнесу. Крім того, рейтинг зафіксував покращення у класифікації бізнесу. Ми і наші компанії відчули, що зміни відбуваються. У нас були раніше фінансові проблеми, зараз їх значно менше. Однак, на мою думку, найбільш поширеними є проблеми з персоналом, зайнятістю, на що вплинула міграція. Оскільки французькі підприємства є найбільшими роботодавцями, то потрібен персонал і досвідчені фахівці. Це також створило певні труднощі. Поки ще проблемою є інфраструктура, доступ до залізниці. Іноді французькі компанії стикаються з труднощами в пошуку вагонів, локомотивів для перевезення імпорту та експорту.

На мою думку, серйозний виклик для України в найближчі роки — покращити стан доріг, сервіс, якість обладнання, зокрема залізничного. Чим більше експорту, тим вище доходи і заробітні плати, що розвине економіку України. Тому це дуже важливе завдання. Якщо говорити про умови для бізнесу, то це все ще залишається проблемою. Ми вважаємо діалог з українською адміністрацією в Києві на центральному рівні задовільним, а також їх установи створені для допомоги в роботі іноземних інвесторів, такі як Українська інвестиційна біржа. У разі, коли потрібна допомога, французьким компаніям є куди звернутися. Звичайно, це не означає, що справа буде вирішена за декілька днів. Однак, якщо не було б до кого звернутися, то навряд чи вона була б вирішена. Тому ці нові установи, які були засновані, ця біржа і інші надають велику допомогу. Ми помітили різницю між позитивною і конструктивною концепцією в центральних адміністраціях і з використанням її в областях на регіональному рівні. Я вважаю, для України важливо, щоб такі ж стратегії і якість умов для бізнесу існували не тільки в міністерствах Києва, але також і в регіонах. В Україні слабка економіка, проте вона різноманітна: сільськогосподарська галузь, промисловість, сфера IT. Тому бізнес повинен бути поширеним не тільки в одному, двох або трьох регіонах.

Ігор Уманський: Важко не погодитися, дійсно, немає системи з одного боку, з іншого боку, я так розумію, це питання суду. Питання забезпечення захисту — найголовніше на сьогодні, яке потрібно вирішити. Питання людей, кадрів та інфраструктури — це те, що ми якраз можемо вирішувати не на рівні бізнесу, а на рівні держави і на рівні спільних програм, зокрема міждержавних. Тим більше, наскільки я знаю, є чудова програма з розвитку інфраструктури європейських комісій, але вона поки поширюється на Польщу, Румунію, Болгарію. Тому було б чудово, щоб приєдналася і Україна.

 

 Пані Марі, а що ви думаєте?

 

-Марі Брюан: Я хотіла б згадати про кілька проблем, що стосуються умов для бізнесу, а також підтримати тезу, що ресурси є головною проблемою для компанії. Протягом 12 років ми проводимо регулярні зібрання торговельно-промислової палати і всі компанії, незалежно від розміру та розташування, стикаються з проблемою набору і утримання працівників.

У деяких частинах країни, особливо в західній, ситуація є критичною. Виникає потреба підвищення заробітної плати, оскільки треба запропонувати своїм працівникам кращі умови праці. Однак це відбувається не тільки раз на рік або два, а три рази або навіть чотири рази. І це створює велику проблему, оскільки вони змушені прогнозувати і адаптувати бюджет кожного семестру.

Можливо, це означає, що французькі компанії в Україні повинні орієнтуватися не на середню зарплату на ринку в цій категорії, а взагалі вже на середню зарплату в Україні і Польщі в цій категорії для того, щоб утримувати працівників?

 

Марі Брюан: Вони моніторять підвищення заробітних плат кожен семестр, іноді квартал, щоб пристосуватися до ринку і утримати кращих працівників заради майбутніх можливостей в Україні.

 

Пане Ігоре, чи можете ще щось додати до нашої дискусії про торговельно-економічні відносини з Францією?

 

Ігор Уманський: Тут можна тільки знову акцентувати увагу на дуже важливому питанні для України. Через підписання угоди про асоціацію, угоди про вільну торгівлю, ми отримали можливість ширшого доступу до європейських, зокрема, французьким ринків. Тим часом, навіть у моменти підписання, ми говорили, що ці угоди дискримінаційні щодо України. І вони дають можливість нашим європейським партнерам отримати повний доступ до українських ринків. Тим часом можливості наших компаній значно обмежені. Багато тендерів, що проводяться в тому числі у Франції, мають захист. І українські компанії до них не можуть долучитися.

Зняття обмежень на доступ українських підприємств до тендерів принесло б велику користь нашим торговельним бізнес-відносинам

Щодо квот здається, що за деякими категоріями квоти вибираються майже за місяць, тобто, до кінця січня Україна вже повністю вибирає квоти з експорту до Європейського Союзу. Що з цим можна зробити?

 

-Вінсент Пренго: Я вважаю, що треба розуміти, бізнес  це витрати, у мене були такі самі очікування. Адже, якщо ми можемо покращити якість життя, відновити довіру, побороти несправедливість і корупцію, створити добре оплачувані посади і гідні робочі місця в Україні, все буде рухатися в одному напрямку українського і міжнародного бізнесу і населення. Кожен має йти тим самим шляхом, реформи важливі не тільки для міжнародних компаній, а для кожного.

Не можу відповісти на це питання, оскільки не чув про подібні випадки. Я вважаю, нам варто подивитися на картину торговельних договорів між ЄС і Україною. Це не тільки стосується експорту, а переважно норм і стандартів. Це процес, який займає багато часу, оскільки багато секторів потребують реформування, це одне питання. Друге  щодо українського експорту в ЄС. І я згоден з колегами, що це ключ до розвитку української економіки.

Спостерігається також те, що Україна намагається експортувати не тільки сільськогосподарську продукцію, але і всі сектори. Мабуть, текстиль є найбільш поширеною категорією. Українські електронні та метеорологічні засоби  також популярний експорт до Франції. Якість речей зростає, що задовольнятиме європейського споживача. Звичайно, ви не можете експортувати, поки не підвищите якість виробу. Україна має можливість підвищити цінність продукції, яку виробляє на власній території. Україна може виробляти упаковану або практично готову продукцію і таким чином не тільки збільшити обсяг експорту, а й цінність. Це дуже важливо. Звичайно, це не відбудеться за один день. На більшість категорій продукції обмежень немає, проте деякі квоти існують, наприклад, на сільськогосподарську продукцію. Так, якщо квота виконана передчасно, це не означає, що експортувати в ЄС більше неможливо. Це можливо, проте вимагає сплати податків. Завжди існували адаптації та можливості підняти квоти в комісії ЄС і України. Загалом я вважаю, що торговельні договори є найбільш грандіозними з тих, що ЄС підписувала з країнами третього світу.

 

Пане Ігоре, чи можна щось додати?

 

Ігор Уманський: Я розумію позицію наших колег-партнерів. Найголовніше, це дійсно домашнє завдання для України  міксувати ці питання не тільки на рівні спілкування, розмови, але саме на офіційному рівні і переглядати ці умови. І сподіваюся, що наступний уряд це безумовно зробить.

 

У Франції є спеціальне ставлення до гендерних питань, і у вас є навіть спеціальна комісія, яка контролює кількість жінок у топ-менеджменті компанії. Як ви до цього прийшли, і чому саме ви це робите?

 

-Марі Брюан: Франція дуже задоволена гендерною рівністю. У 2014 році був ухвалений закон про рівність жінок і чоловіків, тому великі підприємства і компанії з більш ніж 50 працівниками зобов’язані дотримуватися правил та законодавства. Якщо ж вони проігнорують цей закон, отримають штраф. Наступний приклад, ви праві, 40% директорів у компаніях мають бути жінками. І ця цифра повинна бути досягнута до 2020 року у великих компаніях. Якщо ж рівень не буде досягнутий, будуть виписані штрафи. Нещодавно президент Макрон зробив гендерну рівність національною справою. Я наведу два приклади. Призначення секретаря з прав жінок і другий: фемінізація підприємств, тобто вони моніторять директорів на вищих посадах і щороку публікують список кращих компаній за критерієм гендерної рівності.

 

І я так розумію, що те саме стосується уряду Франції?

 

-Вінсент Пренго: Так, поки склад уряду базується на принципі гендерної рівності, і я помічаю, що ви згодні з Марі.

 

 Я так розумію, що також цю програму французькі підприємства і французька палата намагаються просувати і в Україні?

 

-Марі Брюан: Зі 125 членів тільки 25 жінок обіймають посади генеральних директорів свого бізнесу. Здається, 20% це досить малий відсоток, однак він крок за кроком стає дедалі більшим від дня заснування Палати. У нас працюють жінки у багатьох сферах діяльності, починаючи від маленьких компаній і до компаній світового масштабу.

Я наведу вам два приклади. Генеральним директором однієї з найбільших компаній в Україні “Ашан” є українка Вікторія Луценко. А генеральним директором всесвітньовідомої компанії з виробництва молочної продукції “Данон”  Наталі Алькер родом із Франції. Не так багато поки жінок на посадах генеральних директорів, однак їхня кількість поступово зростає. Також французькі компанії підтримують гендерну рівність в Україні та заохочують жінок обіймати високі посади. Як, наприклад, у банку Credit Agricole двоє жінок стали співвласниками бізнесу. Тому ми маємо різноманіття високих посад різних профілів, які обіймають жінки.

 

Ви запустили спеціальну програму для підтримки жінок-підприємців в Україні?

 

-Марі  Брюан: Ви праві, це повністю новий проект, який ми запустили в цьому році вперше. Головною ідеєю є пропагувати підприємництво в Україні серед жінок і надихати молоде покоління підприємців в Україні. А також показати на прикладі багатьох жінок, що побудувати свій успішний бізнес можливо. У березні минулого року разом із жінками комітету Палати ми вирішили провести конкурс для жінок без обмежень у сфері діяльності або віці. Переможець буде обраний у березні наступного року професійним журі. Французький посол стане почесним членом журі, також у журі буде Ірина Суслова з комісії гендерної рівності, генеральні директори “Ашан”, “Credit Agricole”, “Данон”, а також ми будемо мати підтримку Соні Забуги, яка є редактором журналу “ELLE”. Тому, як ви могли помітити, в нашому журі є представники різних сфер.

 

Це адаптація таких проектів, які проводилися до цього в інших країнах, проводяться регулярно в інших країнах французькими палатами?

 

-Марі Брюан: Не в усіх французьких палатах. Їх приблизно 122 по всьому світу. Однак деякі з них заснували щорічну програму для жінок, не тільки підприємців, для того щоб пропагувати працевлаштування жінок на роботу в усіх сферах діяльності.

 

А яким саме буде приз для тієї жінки, яка переможе в цьому конкурсі?

 

-Марі Брюан: З нашими французькими компаніями ми будемо проводити моніторинг проекту, бізнесу та виконання бізнес-плану протягом декількох років у сферах фінансів, аудиту, комунікації, маркетингу. І як правило, протягом одного тижня відбудуться зустрічі керівників компаній у Парижі.

 

Наскільки вплинув на французькі компанії воєнний стан, який на місяць ввели на частині України?

 

-Марі Брюан: Наскільки мені відомо, немає жодного прямого впливу на французький бізнес.

 

-Вінсент Пренго: Дійсно, ми не спостерігали жодного впливу на діяльність компаній в Україні. Питання про те, що сталося, ми отримували переважно від французьких компаній, які не діють на території України, проте планують. Це абсолютно звичайне питання, на яке ми спокійно реагуємо. Звичайно, в ньому закладено геополітичний контекст. Франція підтримує реформи і цілісність України. Я впевнений, що компанії чітко розуміють, що не мають приводу для паніки. І це рішення, ухвалене українською владою, не впливає, принаймні, на сферу бізнесу.

 

 -Марі Брюан: Компанії отримують питання від штаб-квартир у Франції і відповідають, що немає причин для занепокоєння, адже вони проводять моніторинг ситуації. Тому, наскільки мені відомо, жодного конкретного впливу не спостерігалося.

 

 

Тетяна Попова

 

Повна версія за посиланням: https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/progres-nejmovirnij-u-frantsii-otsinili-uspihi-ukraini.htm?fbclid=IwAR2452Kz4K_4rdLvJdCVc5wQUhzXfg6gcQHtp2a4qIE-4ZrAUzFgAmIIOtU