Маю думку

Україна – цікавий ринок?!

В інформаційному просторі звучать суперечливі думки експертів про економіку, інвестиції та привабливість ринку України. На цю важливу тему Diplomat поспілкувався з банкіром, який  був нагороджений відзнакою «Банкір року 2015» імені Вадима Гетьмана, а на сьогодні підприємцем та кризис-менеджером Олегом Михайловичем Блозовським

Ні слова про політику!

Справедливо запитаєте: «Чому?» Адже у нас це взаємопов’язані речі? Як людина практична переконаний, що стратегія і тактика в українській державній політиці повинна бути одна – державна, тобто народна: проголосована на референдумі народом України на 15-20, можливо, і 100 років. Вона має слугувати першому пріоритету – економіці держави, де формується додаткова вартість, бюджет держави і, відповідно, бюджет кожного громадянина України.

 

Будемо заможними – будемо незалежними і впливовими!

Українцям потрібно пам’ятати, що ніхто годувати нас не буде! Наш обов’язок – дбати про свою родину! Тож споживацькі звички ми повинні залишити в минулому столітті! У соціальних мережах обговорюють: трудова міграція – це добре чи погано. А я говорю, що це – об’єктивно, бо в світі діють економічні закони, які збалансовують недолік чи надлишок робітників (при чому професійних), а також мають вплив на ціноутворення товарів і послуг та їх собівартості в бік заробітної плати за рахунок прибутків. А це вже «корисний» стрес для власника українського бізнесу на ментальному рівні.

Отже, хочу розповісти про свій суб’єктивний погляд на реальний ринок України та віднайти якнайбільше позитиву, при цьому показати реальну картинку, яка допоможе приймати рішення про інвестиції в Україну. Не претендую на унікальність своїх думок, але точно знаю, що люблю свою Батьківщину, своїх дітей. І нічим зашкодити їм не хочу. Маючи досвід спілкування в реальних умовах із менеджерами з 18 країн світу, можу запевнити, що тільки відкритість та щирість партнерів у формуванні і досягненні взаємних інтересів може бути початком нового позитивного ставлення та розвитку перспективного бізнесу.

 

Керована економіка – погана спадковість!

Історично так склалося, що сучасним державним діячам передався «совєтський» механізм управління державою, як кажуть у народі – «совок». Сьогодні інвестор повинен це усвідомлювати.

Якщо проаналізувати управлінську піраміду держави, то можна дійти висновку, що це один великий бізнес для клану, який прийшов до влади, а публічні мотиви такого порядку – довіра. Тобто я можу довіряти тільки своїм! Можливо, це не є погано?! Якби ж така модель була ефективною, але ж в реальності – ні! Якщо взяти основу нашої банківської системи – державні українські банки, то в головних офісах цих структур працюють лише «чиїсь» люди або за партійними чи родинними ознаками. Один із підприємців із США, який працював над проектом в Україні, розповідав, що за півгодини спілкування з фахівцями невеликого приватного банку він отримав більше консультацій, ніж за два роки в одному з державних банків України, де він обслуговувався. І це проблема, яку на сьогодні створено діяльністю Національного Банку України. Результат такої бездіяльності менеджерів банку – ми не отримали близько $4 млрд інвестицій в економіку держави!

 

Економіка без економічних відносин – будинок без фундаменту!

Важливо, щоб інвестор зрозумів, що Україна сьогодні – це феодальна країна з клановою системою управління. І це потрібно враховувати, коли будуєш тут бізнес. Потрібна безпека цього бізнесу, відповідно, необхідно домовлятися з впливовими людьми. З іншого боку, є хороші проекти і високі прибутки, та не завжди витрати на безпеку «вписуються» у високі прибутки. Ціна безпеки сьогодні сягає 50% бізнесу. А ви дивуєтесь чому у нас такі дороги? Корупція – не основне зло, з яким можна боротись вічно і без результатів. Реально економіки в Україні немає, бо відсутні економічні відносини, їх заміщено відносинами з чиновником, кланом і верхівкою піраміди. Ви скажете, що в рамках кожної моделі можна працювати! Згоден! Але який буде результат, якщо реально не працюють об’єктивні закони конкуренції, де тендер на ремонт дороги виграє дійсно найкращий – швидко, якісно і без переплати зробить ремонт дороги, залізничних вагонів чи інших активів держави! Результат бачимо щодня!

 

Перманентна криза

Інвестору потрібно розуміти, що Україна з 1991 року перебуває в перманентній кризі! На мій погляд, ця криза є штучною і має творців як ззовні, так і всередині країни.

Позитив полягає у тому, що українська економіка зараз виробляє імунітет до таких болячок, і криза колись закінчиться! Сьогодні можливості держави є обмеженими, а середній та малий бізнес не мають розвитку, на жаль. Та це тема для окремої розмови. Відповідно, маємо поряд із високими ризиками багато проектів із високою маржею, які можуть бути цікавими для інвестора!

 

Глобалізація

Переконаний, що глобалізація економіки – це зло, яке породжує кризові явища, інфляцію, корупцію, кримінальні злочини, вимушене банкрутство тощо. У нас, на жаль, не створено механізмів, які не давали б цьому процесу розвитку. З іншого боку, це відкритий шлях для великих іноземних компаній на наш ринок. У цьому сенсі ми можемо бачити позитивний досвід розвитку автопрому Казахстану.

 

Ліберальна економіка – соломинка для потопаючого

Ви спитаєте: «І що далі? Куди підете?» Не знаю, бо не від мене це залежить, але стояти нам життя не дозволить, будемо кудись рухатись! Потрібна нова українська філософія економіки і європейської освіти тут нам буде малувато, іноземні спеціалісти не допоможуть, потрібний здоровий глузд і професійна інтуїція в українській ментальності! На мій погляд, найкращий вихід – все відпустити, ми самі повинні змінитись, забути про контроль над бізнесом, забезпечити рівність права приватної власності для кожного громадянина та інвестора, максимально лібералізувати економіку, зменшити державний апарат на 80%, суттєво зменшити вплив держави на бізнес і знизити податки для нового бізнесу на 3 роки. Безперечно, будемо мати тимчасові труднощі! Але якщо виберемо вірний шлях, то маємо шанс стати багатою і впливовою країною Європи вже через 20-30 років і самим інвестувати та інтегруватись в міжнародні ринки.

 

Міжнародне партнерство

Багато в чому ставлення іноземних партнерів до України визначає її місце розташування. Ставлення, вважаю, принизливе. Ми в цьому винні самі, на жаль. Економічні і торгові відносини потрібно будувати, цим потрібно займатись щодня, шукати друзів, а ворогів робити торговими партнерами. Це цивілізований шлях до успіху!

Президент Л. Кучма був правий, коли говорив про багатовекторність в політиці. В економіці ж додаткова вартість, взаємна вигода і порядність партнера повинні бути вирішальними показниками, допомагати приймати нам рішення про вибір бізнес-партнерів.

Ми сьогодні стоїмо перед вибором: із ким інтегруватись. І що маємо: “старшого брата” – агресивного сусіда, який всім продає свою зверхність, пиху і агресію – з одного боку, з іншого – меланхолічну і заколихану Європу, якій здається, що така стабільність буде завжди, активний і швидкий Китай, який в товарообігу з Україною зайняв місце Росії, далекі США, з якими складно торгувати, але які переживають за спокій в Європі, здається більше, ніж сама Європа. Куди рухатись Україні? З ким і як торгувати? Здається, відповідь на поверхні – країни колишнього соціалістичного табору. Можна взяти участь і стати ланкою торгового шовкового шляху. Казахстан і Грузія – ідеальні партнери для України на сході. На заході – Чехія, Болгарія, Польща, балканські країни, на півночі – Прибалтика, а на півдні з нами готові працювати майже всі країни.

Україна приречена змінюватись! Вона формує нову економічну філософію, будує нові відносини зі своїми партнерами!