29 березня 2018 року на сцені Національної Філармонії Україні з сольним концертом виступив угорський піаніст Балаж Фюлеї. Музичний вечір пройшов з нагоди головування Угорщини у Вишеградській групі, за підтримки посольства Угорщини в Україні.

Піаніст Балаж Фюлеї народився у 1984 році в угорському місті Кечкеметі На фортепіано він почав грати у віці 8 років. У 2008 році закінчив Музичну академію імені Ференца Ліста в Будапешті.

Музикант виступав із сольними концертами на таких площадках, як Концертхаус у Відні, Консертбегау в Амстердамі, Карнегі-холл у Нью-Йорку, Hall в Токіо, Московській державній консерваторії та найбільшому концертному залі Мумбаю NCPA. Крім цього, піаніст приймав участь у фестивалях La Gesse Festival, Festival Radio France Montpellier, Miami Piano Festival, Schwetzinger Festspiele, Ferruccio Busoni Festival та ін.

Піаніст являється лауреатом премії Ференца Ліста. У його репертуарі – більше тридцяти концертів для фортепіано, серед яких концерти Л. Бетховена, И. Брамса та всі фортепіанні концерти Б. Бартока.

Сольна програма 29 березня носить назву «У серці Європи» та об’єднає у собі кращі музичні твори країн Вишеградської четвірки – Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини:

СОЛО-ВЕЧІР БАЛАЖА ФЮЛЕЇ

Яначек: Соната 1905.X.1
1 жовтня 1905 року у місті Брно молоді робітники вийшли на вулицю з вимогою заснувати чеськомовний університет, але солдати Монархії придушили демонстрацію, і закололи молодого столяра Франтішека Павліка. Яначек, який спостерігав за подіями зовсім близько, під впливом болючої пам’яті присвятив цей твір Павліку.

Ліст: Два чардаша: Чардаш
Чардаш обштіне
У похилому віці – у 1884 році – Ліста, коли він скомпонував два чардаша, вже не цікавили успіхи, лише чиста музика і новаторства. Він використовував таку сучасну композиційну техніку, яка обурювала сучасників і дещо пізніше відобразилась на музиці Бартока, тому видатний знавець музики Бенце Саболч називав ці чардаші «Allegro barbaro старого Ліста».

Барток: Румунські пісні-колінди I-II
Румунські колінди – це різдвяні пісні, які співали від хати до хати. Мелодія скомпонованого у 1915 році твору звучить без змін, у своїй оригінальності, а бартокський супровід надає коротким пісням зовсім нової драматургії. Кожну мелодію збирав особисто Барток.

Шопен: балада f-moll, оп. 52
Польський принц Радзівілл у 1832 році привів Шопена у паризький салон барона Натаніеля де Ротшильда, в один з тогочасних центрів духовного та мистецького життя. Тому молодий композитор в якості подяки присвятив свою баладу f-moll баронесі Ротшильд.

Ян Ціккер: Sonatina, оп. 12, № 1
Лауреат ім. Гердера, композитор Ян Ціккер, який народився у 1911 році у Банській-Бистриці, є визначальною постаттю сучасної словацької класичної музики. Він компонував оперу, симфонію, симфонічні та камерні твори, музичні цикли та фортепіанні твори. Його твір Sonatina з’явився у 1933 році.

Барток: Імпровізації на угорські селянські пісні, оп. 20
Барток, поряд з написанням творів, ще залюбки займався збиранням народних пісень, він у багатьох своїх листах писав про те, наскільки добре він себе почуває під час своїх турів збирання. Твір Імпровізації на угорські селянські пісні народився у 1920 році на соло-фортепіано, твір надихали народні пісні, зібрані в жупах Толна, Зала, Серем, Чік, Удваргей та Сіладь.

Кодай: Марошсекські танці
У збиранні народних пісень Барток в особі свого друга Кодая знайшов відмінного партнера, який у 1927 році написав Марошсекські танці. Особливість твору в тому, що тут Кодай не співав мелодії, а обробляв танцювальну музику – оригінальним, характерним тільки для нього методом.