Про підсумки головування Естонії в Європейському Союзі, користь від цього Україні на її евроінтеграційному шляху, про досвід, який можна використати нашій країні для впровадження економічних та політичних реформ заради покращення життя, допомогу естонських партнерів і боротьбу з корупцією DIPLOMAT розмовляє з Надзвичайним і Повноважним Послом Естонської Республіки в Україні Гертом Антсу

 

– Естонія різко критикує агресію Російської Федерації проти України. В кращих лікувальних закладах Вашої країни минулого року пройшли реабілітацію більше сорока військовослужбовців – учасників АТО. Розкажіть про інші напрямки діяльності естонського уряду і громадськості, що спрямовані на підтримку України.

 

– Для Естонії дуже важливо підтримувати Україну, особливо у такі складні для неї часи. Допомога надається, її перелік довгий. За час проведення Україною антитерористичної операції, понад 80 учасників АТО, які потребували лікування, відчули турботу естонських медичних працівників. У 2017 році 41 український військовослужбовець отримав професійну кваліфіковану медичну допомогу в кращих медичних закладах Естонії.

Для посилення військової сили України, Естонія, як і більшість держав НАТО, намагається підтримати українську армію у досягненні нею стандартів Альянсу та нарощенні бойової міці. Один зі стандартів – знання англійської мови. Ми також допомагаємо у цьому Україні та розпочинаємо в Естонії проведення мовних курсів для українських офіцерів, де вони зможуть покращувати свою англійську.

А загалом ділимося досвідом з Україною в багатьох сферах, адже естонський досвід проведення реформ набагато корисніший і більш прийнятний, ніж досвід західноєвропейських країн. Адже Естонія свого часу пройшла подібних шлях, який Україні доводиться долати нині. Особливістю естонських реформ і досягнень є впровадження електронного уряду. Основою успіху у впровадженні цієї реформи є система X-Road, що пов’язує всі бази даних Естонії.

Найбільш вражаючим щодо естонської системи електронного уряду є те, що вона дозволяє будь-кому подавати податкову декларацію, голосувати чи отримувати медичні рецепти – і все це буквально за кілька хвилин і з єдиного веб-сайту. До речі, більшість країн ще й досі не створили таку систему в себе. Але компанія, яка зробила це у нас в країні, перемогла у тендері в Україні, тож нині триває створення подібної системи під назвою «Трембіта» для вашої держави.

Ще можна назвати багато галузей, в яких наші країни постійно співпрацюють і діляться досвідом. Сьогодні це близько тридцяти активних проектів. Окрім гуманітарної допомоги, Україна отримує від Естонії €2,5 млн фінансової підтримки на рік. Ми робимо багато для того, щоб життя в Україні стало кращим.

 

– Особисто Ви відвідували район проведення Антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, тож хотілося б дізнатися, якою була Ваша місія і Ваше ставлення до подій на Сході України?

 

– Сьогодні ми багато дізнаємося зі ЗМІ про події, що відбуваються в даному регіоні, але побачити все на власні очі – зовсім інша справа. Мені вдалося провести багато зустрічей з представниками органів місцевого самоврядування і представниками міжнародних організацій, які працюють на Сході України. Завдяки цим зустрічам і спілкуванню маю широкий огляд реальної ситуації та розумію, чим естонська сторона може допомогти.

Під час зустрічі з головою держадміністрації Донецької області паном Жебрівським ми виробили шляхи співпраці, завдяки яким Естонія власним досвідом може надати підтримку і допомогти місцевому самоврядуванню регіону. Наша країна має багатий досвід у цій сфері, адже нещодавно була проведена успішна реформа органів самоврядування.

Даний регіон має потенціал, але багато в чому в його розвитку заважає пострадянська система. Тож хотілося, щоб малий і середній бізнес Донбасу взяв найкраще з нашого досвіду.

2018 рік плануємо присвятити реалізації цих ідей та, за допомогою програм ООН, продовжити піднімати рівень місцевого самоврядування на Донбасі.

Звісно, ситуація залишається складною, особливо для людей, які проживають на лінії розмежування. Попереду їх чекають тяжкі зимові умови. Естонії це відомо, і, зважаючи на те, що ми є головуючими в Європейському Союзі, привертаємо увагу й інших держав-членів ЄС до ситуації на Донбасі. І нам це вдається. Була організована поїздка представників країн ЄС у рамках робочої групи гуманітарної і харчової допомоги, що на постійній основі діє у Брюсселі. Більш ніж 20 представників держав-членів ЄС взяли участь у цій поїздці на Донбас, де особисто пересвідчилися у тому, в яких надскладних умовах живуть люди. Тож є впевненість, що вони донесуть до глав своїх урядів головний меседж про те, що Україні конче потрібна допомога.

Як не прикро констатувати, але сьогодні у світі багато збройних конфліктів і війн. І, на жаль, між країнами, які в них потерпають, іде змагання – кому швидше і більше допоможуть країни ЄС. Саме тому про ситуацію на Сході розвиненої незалежної України більшість країн світу забувають. Ми намагаємося усіляко піднімати питання України на міжнародному рівні, щоб донести до міжнародної спільноти потребу в допомозі.

 

– Чи вдалося Естонії за час головування в ЄС лобіювати питання подальшого розвитку Європейського Союзу? Йдеться про пріоритетні напрямки, що затверджені урядом Естонії – інновації в економіці та європейській безпеці, передові технології. Окресліть, будь ласка, найбільш важливі аспекти під час головування.

 

– Головним досягненням є те, що за час нашого головування не виникли нові кризи. А щодо проектів, які ми ініціювали, то зазначу, що країна, яка головує в ЄС, має право і повинна пропонувати власну програму розвитку Європейського Союзу. Конкурентоздатність ЄС у галузі інформаційних технологій для нас була пріоритетним питанням, адже Естонія славиться своїми успіхами в ІТ. Майже у всіх сферах, якими ми займалися, аспект інформаційних технологій був дуже важливим, навіть у співпраці з Африкою. Ми розпочинали процес покращення використання інформаційних технологій в процесах прийняття рішень в ЄС.

На саміті глав-держав Європейського Союзу, який відбувся наприкінці вересня у Таллінні, були прийняти стратегічні рішення щодо майбутнього використання інформаційних технологій в ЄС. А вже у жовтні перший законодавчий акт Європейського Союзу був підписаний електронно.

Поряд із цим велика робота проводилась щодо налагодження відносин із сусідами Європейського Союзу, особливо з сусідами на Сході. Це шість країн Східного партнерства, у тому числі й Україна. Цьому питанню в листопаді був приурочений саміт держав-членів ЄС в Брюсселі.

Форум із питань інформаційних технологій привернув увагу не лише країн-членів ЄС, а й партнерів. Люди могли поспілкуватися і обмінятися досвідом своїх країн в даній сфері. Багато уваги приділялося розвитку громадянського суспільства і бізнес сфери.

Щодо безпеки, особливо кібербезпеки, то Естонія під час свого головування вперше організувала проведення навчань з протидії кібератакам на рівні міністрів оборони, що відбулися в Таллінні. Політики змогли навчитися протистояти гібридним небезпекам і кібернебезпекам. Отримали навики у тому, що можна очікувати від подібних атак і як їм протидіяти. Сьогодні це питання дуже важливе, і проведення форуму – невід’ємна складова успіху нашого головування.

Головним політичним питанням під час естонського головування було обговорення трудової міграції з країн Східної Європи до країн Західної Європи, оскільки це впливає на трудовий ринок. Із цим завжди виникали проблеми, складно було вирішити питання таким чином, щоб країни Центральної, Східної та Західної Європи залишалися задоволені. Нам вдалося досягти певних позитивних результатів у вирішенні цього питання, були досягнуті домовленості з усіма країнами. І нині тривають перемовини з Європейським парламентом щодо цього. І це також буде один із успіхів нашого головування в ЄС. Не менш важливою є імплементація рішень паризького саміту, щоб розділені між країнами-членами ЄС зобов’язання були обов’язково виконані.

 

Естонія відстоює подальшу інтеграцію України в Європейський Союз. Особисто Ви яким бачите майбутнє України в Європі? Що потрібно зробити українському суспільству, щоб набути повноправного членства в ЄС?

 

– Мені здається, що в Україні про це говорять так, ніби ключ від інтеграції України в ЄС лежить десь в Брюсселі, і що все залежить від Брюсселю. Виникають питання: чи хоче Європа бачити Україну в ЄС, чи взагалі не бачить? Так, дійсно, є окрема втома від розширення Європейського Союзу, і це неможливо приховувати. Із упевненістю хочу сказати, що все залежить від самої України.

Лише з 1 вересня 2017 року набув чинності асоціаційний документ між ЄС і Україною. Більшість про це говорять як про далеке минуле, порушують питання про реалізацію нових ідей інтеграції. Але якщо аналізувати досвід Естонії й інших держав ЄС, то можна зрозуміти, що асоціаційний документ дає матрицю для впровадження реформ в Україні, глобальної перебудови держави. Так, більшість норм і стандартів ЄС є технічними, але і ці технічні норми корисні для країни на шляху членства в Євросоюзі. Має відбутися велика робота щодо їх впровадження, і це обов’язково стане корисним. Можливо, на дещо потрібно витратити кілька місяців, але воно стане важливим у розвитку країни на довгі роки.

Майбутня інтеграція України залежить здебільшого від того, чи буде вона успішною в провадженні цих європейських норм. У Європейському договорі прописано, що кожна європейська держава, яка сповідує європейські цінності, може стати членом ЄС. Тож якщо Україна проведе реформи і буде успішною процвітаючою державою, то найбільшим скептикам із часом буде складно сказати «ні» членству цієї країни в ЄС.

 

– Ваша країна – активний учасник програм, направлених на обмін студентами між Естонією й Україною. Як Ви оцінюєте науково-освітній потенціал України, де він найбільше може сприяти двостороннім відносинам наших країн?

 

– Так, дійсно, обмін студентами проводиться на належному рівні. Сьогодні в Естонії здобувають освіту понад 200 українських студентів, Україна на третьому місці за рейтингом країн, звідки прибувають студенти в Естонію.

Україна має великий науковий потенціал. Саме тому в Києві й Одесі нещодавно перебувала делегація ректорів п’яти провідних університетів Естонії, що провели зустрічі з ректорами українських вишів. Ці тісні відносини тривали і раніше, але ми розуміємо, що для того, щоб отримати взаємну користь, потрібно набагато глибше розвивати ці відносини.

Сподіваюся, наступний візит ректора Талліннського технологічного університету в 2018 році до Харківського університету розширить цю співпрацю і дозволить більше контактувати в обміні технологічними новаціями і науковими досягненнями. Теж саме можна сказати і про інші виші України.

 

– Які об’єкти чи сфери української економіки є найбільш привабливими для інвестицій з боку естонського бізнесу?

 

– Це складне питання. Україна має бути дуже привабливою для закордонних інвестицій, але те, що ми реально бачимо щодо інвестування в Україну, бажає кращого.

Усі експерти сходяться на причині високого рівня корупції в Україні, слабкого стану правової держави. Інвестор не може бути стовідсотково впевнений у судах країни в разі виникнення проблем із партнерами, податковою службою і державою загалом. Інвестор хоче знати, що його проблеми будуть швидко й ефективно вирішуватися.

Є гіркий приклад естонських інвестицій в український торговельно-розважальний центр Sky Mall, де виникли великі проблеми. Хочеться вірити, що засідання Лондонського арбітражного суду дозволить вирішити цю проблему.
Як відомо, естонський інвестор, якому належать торгові об’єкти в багатьох містах України, володів 50% ТРЦ Sky Mall. Однак український партнер відібрав у незаконний спосіб цю частку, і протягом тривалого часу естонська сторона не може отримувати прибуток від своєї частки, несе мільйонні  збитки. За попередніми домовленостями, український партнер повинен був у встановлений строк продати свою частку естонському партнеру, але, відчувши прибутковість даного проекту, відмовився від попередніх договорів і відібрав ще й естонську частку. Українські суди не приймали рішення Лондонського арбітражу. Але головне – це не проблема естонського інвестора, це проблема іміджу України. Сподіваюся, що найближчим часом все вирішиться.

Такі негативні історії мають відголосок не лише в українських ЗМІ, а й в іноземних. І негатив про рейдерство в Україні, невиконання законів, на жаль, поширюється країнами Європи. Тому європейські і світові інвестори серйозно замисляться перш ніж вкладати в Україну.

Тож якщо говорити про інвестування у привабливі сектори, необхідно вирішувати проблему верховенства права.

Та поряд із цим є кроки, які ми будемо робити назустріч Україні. Буду особисто ініціювати в палаті Естонії схвалення поїздки в березні 2018 року естонських бізнесменів в Україну для вивчення її інвестиційного клімату. Все ж таки естонський бізнес зацікавлений в Україні. Сподіваюся, що у майбутньому естонські інвестори повернуться в вашу країну.

Щоб не говорити лише про негатив, можу з упевненістю заявити, що, не дивлячись на проблеми, Україна для естонської сторони знаходиться в десятці найпривабливіших країн щодо інвестування.

 

– Як сьогодні «почуває себе» економіка Естонії? Чи має Ваша країна позитивний досвід, яким сміливо можна поділитися з Україною?

 

– Естонська економіка в 2017 році значно зросла і займає провідне місце серед країн Європейського Союзу. Однак 70% естонського ВВП залежить від експорту, тож нам важлива загальна економічна ситуація в Європі, особливо в Північній її частині, яка також економічно зростає.

А щодо позитивного досвіду для України, то, переконаний, кожен експерт порадив би взяти до уваги нашу відкриту економіку. В Естонії мало відслідковується вплив держави на економіку. І це вже працює протягом довгих років.

Двадцять п’ять років тому ми розпочали ці процеси з «шокової» терапії. У 1992 році за дуже короткий час ми відмовилися від митних зборів, відійшли від радянської економічної системи і стали найвідкритішою економікою в світі. На початку цього шляху було тяжко розібратися з підприємствами, які дісталися Естонії у спадок від Радянського Союзу, та у продукції яких не було потреби. Країна не мала потенційних покупців, підприємства припиняли свою діяльність. Звісно, це було тяжко сприйняти працівникам. Але нові підприємства, які відкривалися, ставали більш конкурентоздатними. Нині 70-80% нашого експорту потрапляє в Європейський Союз. Перепони, які ставила Росія нашій продукції, а саме ввезенню на її територію, ще більше сприяли тому, щоб у коротші терміни переорієнтуватися на ЄС.

Окрім відкритості економіки, не менш важливим аспектом є освіта. Враховуючи малі розміри країни, ми не можемо сприяти закордонним інвесторам у наданні великої кількості людських ресурсів, тож боремось за якість освіти наших громадян, дбаємо, щоб вони були високоосвічені. Приємно, що у світовому рейтингу освіти Естонія вже кілька років поспіль знаходиться в трійці кращих країн світу та й на першому місці в Європі. Сьогодні освіта і самовдосконалення для естонців – своєрідна релігія.

Естонці чітко усвідомлюють, що це все нам тяжко далося. Ми вибороли право бути рівними серед рівних, генетичний код естонців добре пам’ятає цю тяжку боротьбу.

Ми зберегли рідну мову, розвинули освіту. І це не дивлячись на те, що Естонія на початку 90-х була бідною пострадянською країною, їй все ж вдалося вирішити всі проблеми і стати на шлях розвитку і процвітання.

 

– Скажіть, чи є всі реформи, які вимагає ЄС, дієвими, адже українське суспільство здебільшого їх не сприймає?

 

– Звісно, кожна реформа не може проводитися безболісно. І для Естонії реформаторські дії далися складно. Наші люди після отримання незалежності Естонії, а українці – після Майдану, були готові на всі страждання заради своєї країни. Та жити лише вірою неможливо, потрібно щось робити, щоб твоя країна розвивалася разом із економікою. І не хочеться цей розвиток розтягувати на роки. Тому і потрібно провести реформи рішуче і у короткі терміни. На той час прем’єр-міністр Март Лаар дуже правильно сказав: «Від моєї популярності після проведення реформ нічого не залишиться, але краще реформувати і щось корисне зробити для своєї держави, ніж нічого не робити і врешті втратити популярність».

За 25 років в Естонії середня заробітна платня зросла до €1,250. Зважаючи на рівень життя і цін, це не означає, що ми живемо так як громадяни провідних країн ЄС, але вже не досить відстаємо від них. І досягти цього нам вдалося за 25 років реформ і розвитку.

Говорячи про реформи, людям потрібно пояснювати, що це тривалий процес, і результат можливо досягти лише копіткою працею.

 

– Чи вирішила Естонія проблему міграції?

 

– Звісно, враховуючи високий рівень заробітної плати і покращення рівня життя, люди менше виїжджають до інших країн на заробітки. Говорячи про тих, хто залишив країну в пошуках кращої долі, мушу констатувати, що їх близько 150 тис. із загальної кількості населення на рівні 1,3 млн. Всі вони переїхали до сусідньої Фінляндії, до якої поромом можна дістатися за півтори години. Тож у вихідні вони відвідують свої родини і рідні міста.

Естонії також є чим привабити іноземців, щоб жити, працювати і ростити тут своїх дітей: невелика країна зі стабільною економікою, високим рівнем освіти, мальовничою природою. Так, можливо, наш клімат трішки гірший, ніж в Італії та Франції, але більшість позитивних аспектів все одно на боці Естонії. Багато змішаних сімей та іноземців приїжджають в Естонію на постійне місце проживання. Вже два роки рівень міграції в країну перевищує еміграцію. І це доводить, що ми стаємо привабливою країною.