Олена Гончарук:

«ДОБРІ СПРАВИ КОЖНОГО З НАС НАБЛИЖАЮТЬ ДЕНЬ НАСТАННЯ МИРУ»

 

Культура і мистецтво – ті чинники, що здатні об’єднати різні народи і допомогти людям краще розуміти один одного. Про те, як мрії дитинства трансформувалися в шлях до сцени, бажання допомагати людям, зокрема дітям, про виховання талантів, на які так багата українська земля, Diplomat розмовляв із оперною дівою, Послом миру, лауреатом міжнародних конкурсів та фестивалів Оленою Гончарук, яка протягом 10 років була солісткою Національної опери України

 

� ОЛЕНО МИКОЛАЇВНО, КОЛИ ПРИЙШЛО ВІДЧУТТЯ, ЩО ВАШЕ ПОКЛИКАННЯ – ЦЕ БУТИ ОПЕРНОЮ СПІВАЧКОЮ? ЯКИЙ ШЛЯХ ПРОЙШЛИ ДО ВТІЛЕННЯ МРІЇ?

– Співати мені подобалося з самого малечку. Взагалі, скільки себе пам’ятаю, на святах у дитячому садочку, в школі, в літніх таборах чи коли додому приходили гості – скрізь співала. Тож коли до школи, де я навчалася, завітали педагоги з музичної школи і запропонували вчитися музиці всім охочим, я була першою серед бажаючих. Іспити склала успішно, тож і була зарахована, про що й сповістила батьків, коли прийшла ввечері додому. Вони здивувалися моїй самостійності та підтримали бажання навчатися музиці. З усіх предметів більш за все подобався хор. Це завжди було легко і весело: і слова, і музику пісні я запам’ятовувала відразу. Одного разу вчитель під час співу хору запитав: “А хто це співає оперним голосом?” І всі чомусь подивилися на мене. Відтоді я почала цікавитись оперними виставами і саме оперними виконавцями. Згодом вступила до музичного училища, потім – до консерваторії, під час навчання у якій остаточно і сформувалося бажання стати оперною співачкою.

 

� ПОРІВНЯЙТЕ ГЛЯДАЧА ОПЕРНОЇ СЦЕНИ В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ? ОДНАКОВО ЧИ ПО-РІЗНОМУ СПРИЙМАЮТЬ ВАШІ ВИСТУПИ? В ЯКІЙ З КРАЇН, ДЕ ВИ ВИСТУПАЛИ, НАЙКРАЩЕ ЦІНУЮТЬ ОПЕРУ? ДЕ НАЙКРАЩА ШКОЛА ОПЕРНОГО СПІВУ? – Публіка в будь-якій країні реагує на співака залежно від того, що може запропонувати виконавець глядачеві. На мій погляд, за кордоном більш розвинена культура відвідувань оперних вистав. Може тому, що оперних театрів у країнах Європи набагато більше, ніж у нас.

Думаю, ніде у світі не знаються так на опері, як на її батьківщині – в Італії. Саме в цій країні велика кількість оперних театрів, оперних конкурсів. Люди люблять і цінують оперне мистецтво. Переважна більшість опер написана італійською, рідною мовою для італійців, що важливо для популярності опери в цій країні. В Італії, майже з усіх сторін оточеною морями, дуже сприятливий клімат для народження хороших голосів, а до того ще й наймелодійніша мова у світі. Тож не дивно, що школа співу «Bel canto» вважається найкращою.

 

� ВИ НЕ ТІЛЬКИ ПОПУЛЯРНА СПІВАЧКА, АЛЕ ЩЕ Й ПУБЛІЧНА ОСОБА, БЕРЕТЕ УЧАСТЬ У БЛАГОДІЙНИХ АКЦІЯХ. ЯКОЮ СУСПІЛЬНОЮ ПРОБЛЕМОЮ СЬОГОДНІ ПЕРЕЙМАЄТЕСЬ НАЙБІЛЬШЕ?

– Я – оперна співачка, педагог, але насамперед я – людина, яка живе в соціумі, тому переймаюся проблемами, що хвилюють суспільство. Намагаюся в міру своїх сил допомагати робити наше життя кращим: неодноразово брала участь у благодійних концертах для наших воїнів АТО, діток-переселенців, у складі журі благодійних конкурсів для дітей-сиріт, вихованців дитячих будинків, дітей-інвалідів, акціях підтримки для дітей з особливими потребами. А також у благодійних концертах, виручка яких йшла на придбання медичного обладнання для дитячого кардіологічного закладу чи для відновлення пам’ятки архітектури тощо.

Вважаю найголовнішим завданням суспільства на сьогодні – виховання підростаючого покоління, надання всім дітям гідних умов проживання, навчання і, згодом, отримання вищої освіти. Як це не банально звучить, але діти – це наше майбутнє. Без нашої уваги до дітей, допомоги їм зростати щасливими, сильними і розумними, не можна побудувати країну європейського рівня. Також, на моє глибоке переконання, особливої уваги суспільства потребують і люди похилого віку. Недаремно рівень розвитку суспільства визначається його ставленням до дітей, людей похилого віку і тварин.

 

� ЯК ВИ СТАЛИ ПОСЛОМ МИРУ? ЯК РЕАЛІЗУЄТЕ СЕБЕ В ЦЬОМУ АМПЛУА?

– Саме завдяки активній соціальній позиції мене було нагороджено почесним званням Посол миру. Настання сталого миру – це копітка робота багатьох людей, станеться це не за один день. Так, як велика ріка бере свій початок із маленьких струмочків, які, впадаючи в неї, дають силу і наповнюють її, так і добрі справи кожного з нас наближають день настання миру. Минулого року я була першою оперною співачкою, яка мала честь представляти Україну в Палестині. Підтримання культурних зв’язків з іншими країнами – важливий чинник побудови міжнародних відносин і мирного співіснування.

 

� ВИ – ВИКЛАДАЧ АКАДЕМІЧНОГО Й ЕСТРАДНОГО ВОКАЛУ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ, ОЦІНІТЬ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ У ЗАВОЮВАННІ ОПЕРНИХ СЦЕН СВІТУ. НАЗВІТЬ ІМЕНА СВОЇХ НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ СТУДЕНТІВ.

– Так, дійсно, маю за плечима понад 15 років досвіду викладання як академічного, так і естрадного вокалу. Щодо потенціалу української молоді саме в академічному напрямку, можу сказати, що є дуже талановиті співаки, які роблять великі успіхи та гідно представляють нашу країну на світових оперних сценах. Виховання співака – дуже кропітка праця як з боку викладача, так і з боку учня. Все індивідуально: хтось “розкривається” у 25 років, хтось у 30-35, а то й пізніше. Я поважаю і ціную кожного свого вихованця. Вірю, що мої педагогічні зусилля допоможуть кожному з них досягнути успіху на творчій ниві.

 

� ПРО ОСОБИСТІ УПОДОБАННЯ: ЩО, КРІМ СВОЄЇ ПРОФЕСІЇ, ПРИВАБЛЮЄ ВАС У ЖИТТІ? ПРО ЩО МРІЄТЕ?

– Дуже люблю подорожувати, відвідувати інші країни, дізнаватися цікаву інформацію з їх історії, архітектури, мистецтва, кулінарії. Збираю кулінарні рецепти. Люблю зустрічатися з друзями, пригощати стравами власного приготування. Люблю життя у всіх його проявах