Микола Балтажи: “Підтримка України з боку Болгарії є послідовною і чіткою”

Про спільні інтереси України і Болгарії, співробітництво на міжрегіональному рівні, реалізацію економічних та інвестиційних проектів, а також про подальший розвиток українсько-болгарського політичного діалогу, “Дипломат” розмовляв з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Болгарія Миколою Балтажи

– Пане Посол, болгарські журналісти проявляють до Вашої постаті підвищений інтерес. Про це можна судити як з Ваших інтерв’ю, так і з інформації про публічні заходи посольства, що розміщена у місцевих ЗМІ. Що цікавить населення Болгарії про Україну? Чи переймаються там політичною й економічною ситуацією в нашій державі?
– На тлі проведення президентських і парламентських виборів, формування нового уряду, а також посилення агресивної антидемократичної пропаганди з боку Росії, яка намагається нав’язати в Болгарії свій порядок денний, було б перебільшенням стверджувати, що болгарські громадяни переймаються ситуацією в Україні. Але це зовсім не означає відсутності інтересу чи, тим більше, байдужості до нашої держави, яку пересічний болгарин справедливо вважає дуже близькою і дружньою країною.
Відтак намагаємося робити все, що в наших силах, щоб об’єктивно інформувати громадськість про реформи, які відбуваються в Україні, про наш євроінтеграційний поступ і, звичайно ж, про ситуацію на Донбасі та в окупованому Криму. Також швидко реагуємо на інформаційні прояви та відверті провокації з боку проросійських пропагандистів у болгарських мас-медіа, щоб не допустити спотворення іміджу України.
Варто зазначити, що пересічному болгарину складно зрозуміти природу збройного конфлікту на Донбасі та причини російської військової агресії проти України, адже тривалий час у країні домінували тези про виключну роль Росії у звільненні Болгарії від османського ярма та братерство слов’янських народів. І вони пустили глибокі корені у свідомості людей. Тож інколи доводиться проводити своєрідний лікбез під час зустрічей, виступів на конференціях, семінарах, дискусіях, спілкування зі ЗМІ та пересічними громадянами.
З іншого боку, вільні від штампів російської пропаганди журналісти й експерти цікавляться шляхами мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та пошуком дієвих механізмів впливу на Кремль, який досі вважає Болгарію зоною своїх інтересів і впливу, попри її членство в ЄС та НАТО.
Якщо говорити про болгарські мас-медіа, то в їхньому фокусі перебувають питання реформування енергетики, децентралізації, посилення обороноздатності країни, запровадження безвізу. З боку офіційних кіл проявляється підвищений інтерес до болгарської спільноти в Україні, яка є найчисельнішою частиною діаспори та налічує понад 200 тис. осіб. З огляду на це, пильно відслідковується тема міжетнічної стабільності та кроки української влади щодо її збереження на тлі реформ.

– Чи змінилася тактика і стратегія роботи посольства у зв’язку з подіями в Україні останніх трьох років. Які додаткові, нові завдання постали перед Вами?
– Із початком російської агресії проти України у 2014 році змінилася стратегія і тактика роботи не лише посольств та їхніх керівників, а й усієї нашої дипломатичної служби. У цьому контексті підтримка державного суверенітету і територіальної цілісності України, санкційних обмежень проти держави-агресора стали ключовими пріоритетами і змістом нашої зовнішньої політики, у тому числі й у відносинах з Болгарією.
Для нас надзвичайно важливою є послідовна й чітка болгарська підтримка України з наголосом на необхідності категоричного дотримання з боку Кремля фундаментальних норм міжнародного права. Абсолютно новим став досвід протидії дипломатичними методами діяльності проросійських сил. Варто наголосити, що новим він став не лише для України – держави-члени ЄС цьому так само вчилися та продовжують вчитися, використовуючи український досвід.
Щодо стратегії і тактики роботи посольства, то вони визначаються передусім ситуацією в країні перебування та завданнями стосовно забезпечення підтримки України з боку болгарської влади. Це, як і необхідність протидії гібридній війні з боку Росії, вимагає більшої активності, комунікативності, креативності і, звичайно ж, оперативності. Присутність на системній основі у публічному просторі країни перебування, неформальне спілкування з керівництвом держави, парламенту, міністрами, бізнесом, регіональними елітами, діаспорою, послами інших держав стали аксіомою діяльності дипустанови.
Російська агресія спонукала іноземних симпатиків та друзів України до об’єднання, згуртування довкола активного захисту демократичних цінностей, які мають не декларативний, абстрактний, а цілком реальний зміст. Це усвідомлюють дедалі більше болгарських партнерів, активнішою стає громадянська позиція людей. Відтак надзвичайно приємно співпрацювати з цим сегментом суспільства. Це відкриває і додатковий простір для посольства щодо реалізації важливих завдань з подальшого розвитку українсько-болгарського політичного діалогу та секторального співробітництва.

– Які зовнішні виклики і загрози стоять перед Україною сьогодні? Що потрібно враховувати, вибудовуючи зовнішньополітичні стосунки?
– Безумовно, найбільшим викликом та загрозою для нашої країни є агресія з боку Росії. Тому нам необхідно посилювати й надалі свій економічний та оборонний потенціал, нарощувати внутрішні реформи і зміцнювати єдність міжнародної коаліції на підтримку України.
Адже, як свідчить практика, реальним стримуючим чинником подальшого розгортання агресії з боку Росії, поряд з дотеперішньою внутрішньою мобілізацією українського суспільства й армії, стали саме країни демократичного Заходу.
У зв’язку з цим хотів би відзначити й велику небезпеку, яку становить гібридна війна для адекватного сприйняття політикумом і суспільством країн Заходу опору України агресивній політиці Кремля.
Болгарія не була виключенням. Достатньо навести такий приклад. Згідно з оприлюдненою недавно доповіддю Фундації гуманітарних і соціальних досліджень, за період з літа 2013 року середня кількість публікацій євроскептичної спрямованості в Болгарії збільшилася у 16 (!) разів.
Із початком російської агресії проти України Москва посилено запускала в болгарське суспільство, у тому числі через мас-медійний простір, фейки, що зображали Україну та її західних союзників як справжніх агресорів проти РФ. При цьому тут широко використовується теза про визволення Болгарії з боку Росії від османського ярма при одночасному замовчуванні вагомого внеску українців.
Діючи в руслі російської пропаганди, деякі болгарські політики і партії почали ставити під сумнів членство країни в НАТО та навіть ЄС. Іншою тезою, яку Кремль стабільно нав’язує суспільству через своїх болгарських “трубадурів”, є нібито великі збитки для сільського господарства від санкцій ЄС проти Росії. У результаті виявилося, що вони становлять лише 0,01% від ВВП і фактично не відчуваються болгарськими сільгоспвиробниками. Незначний вплив санкцій та контрсанцій з боку РФ нещодавно відзначила й новопризначений міністр закордонних справ Болгарії Єкатерина Захарієва. Варто зазначити, що експорт сільськогосподарської продукції в Росію до 2014 року складав лише 2% від усього аграрного експорту.
Утім останнім часом, особливо на тлі проведення виборів, фактично не було партії, яка б не заявляла про відданість Болгарії своїм зобов’язанням перед ЄС і НАТО. Адже за нинішнього кризового середовища в сусідніх балканських країнах єдиним гарантом миру, безпеки та поступального економічного розвитку є ЄС і Північноатлантичний альянс. З огляду на це, має місце й більш чітке усвідомлення болгарськими громадянами правильності обраного Україною шляху до Євросоюзу, захисту європейських цінностей та злочинності дій Кремля.

– Які питання турбують українців у Болгарії? Чи змінилася динаміка руху робочої сили з України до Болгарії впродовж останніх років? З якими питаннями звертаються до посольства найчастіше?
– Питання, які турбують українців у Болгарії, мало відрізняються від тих, що хвилюють наших громадян в Україні. Безумовно, наші співвітчизники стурбовані конфліктом на Сході держави. Війна напряму чи опосередковано торкнулася фактично кожного – вона обернулася особистою трагедією, внесла розбрат у стале повсякденне життя, наклала свій негативний слід на спокій та психологічне здоров’я людей.
А в іншому, українців у Болгарії, як і всіх людей, турбують загальнолюдські проблеми: здоров’я, робота, навчання дітей, матеріальне благополуччя тощо. До посольства ж найчастіше звертаються з консульських питань. Зокрема, після ухвалення Європарламентом законодавчої ініціативи із запровадження безвізового режиму, для українських громадян збільшилася кількість звернень щодо заміни звичайних закордонних паспортів на біометричні.
Стосовно руху робочої сили в Болгарії, то він має здебільшого періодичний характер (зокрема, під час туристичного сезону) і протягом останніх трьох років суттєвих змін не відбулося. Не виключено, що довгоочікуване отримання українськими громадянами безвізу внесе корективи у цей процес.

– У березні цього року в Софії відкрито фотовиставку “Крим. По той бік…”. Як допомагало посольство в організації цієї культурної події? Які враження у відвідувачів, що найбільше їх вразило у трагедії кримськотатарського народу?
– Намагаємося доповнювати традиційну дипломатію використанням нових медіа й інформувати болгарських друзів про Україну мовою культури.
Фотовиставку “Крим. По той бік…”, як й інші культурні заходи, які плануємо у зв’язку з відзначенням у 2018 році 100-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Болгарією, також розглядаємо крізь призму можливостей культурної дипломатії. В експозиції були представлені документальні роботи української журналістки кримськотатарського походження Еміне Зіятдінової, які розповідають про тяжке сьогодення кримськотатарської спільноти на окупованому півострові й утиски і беззаконня, що чиняться по відношенню до єдиного корінного народу Криму з боку окупаційної влади.
Організована посольством культурна подія викликала підвищений інтерес з боку відвідувачів, у числі яких були не лише українці та кримські татари, а й болгарські культурні діячі, представники дипломатичного корпусу, а сам захід висвітлювався Болгарським національним телебаченням.
Гостей найбільше вразило те, що у ХХІ ст на європейському континенті можуть перетворитися на реальність такі кричущі порушення прав і свобод людини, як безпідставні затримання, катування та викрадення людей… Для багатьох болгар стала шоком інформація про 22-х зниклих безвісті за час окупації активістів кримськотатарського походження, про долю та місцеперебування яких немає жодної інформації, але сувора логіка промовисто свідчить на причетність до цього спецслужб окупаційного злочинного режиму.

– Які настрої у болгарському суспільстві у зв’язку з різними позиціями країн-членів ЄС щодо подальшого функціонування Євросоюзу?
– Цілком зрозуміло, що оприлюднення пропозицій Жан-Клода Юнкера щодо майбутнього Європи не могло не спровокувати дискусії в болгарському суспільстві. Наш аналіз свідчить, що в політичному істеблішменті існує усвідомлення переваг для економіки і безпеки країни від її членства в Євросоюзі. Прикметно, що нова влада, домінуюча кількість політиків і експертів виступають за збереження єдиного ЄС, але без будь-якого центру та периферії, а також з чітко окресленою когезійною політикою.
Не в останню чергу така позиція продиктована значною залежністю Болгарії від фінансування з боку ЄС (з часу набуття членства у 2007 році вона отримала €15 млрд, включаючи €4,7 млрд на потреби аграрного сектору, а до бюджету Євросоюзу сплатила лише €7 млрд).
Окрім того, болгарські громадяни схвально ставляться до формування Оборонного союзу ЄС як доповнення НАТО, а також консолідованого підходу до охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу, частина яких є кордоном Болгарії. На запит Софії, на болгарсько-турецькому кордоні працюють майже тисяча службовців Європейської агенції прикордонної та берегової охорони. Уряд також прагне набуття членства в зоні євро, що мало б відбутися у 2020 році. Ключових завданням болгарського уряду є забезпечення успішного головування Болгарії в ЄС, яке припадає на І половину 2018 року.

– Нещодавно делегація Міністерства інфраструктури України презентувала в Болгарії пріоритетні проекти української транспортної сфери. Чи зацікавило щось потенційних інвесторів? Які ще галузі, напрями для бізнес-співпраці України та Болгарії є сьогодні перспективними?
– Дійсно, 23-24 березня в Софії проходила Міжнародна конференція “Інвестиційні можливості для транспортного сектору” за участю української делегації на чолі з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном. Було представлено два пріоритетні для нас інфраструктурні проекти, зокрема щодо будівництва та ремонту дороги сполученням Краковець-Львів-Умань-Одеса (має поєднати Балтійське та Чорне море), а також стосовно електрифікації залізничної колії на напрямку Бердичів-Коростень-Бережесть (пункт перетину на кордоні України та Білорусії).
Не менш важливим результатом роботи української делегації була “звірка годинників” під час двосторонньої зустрічі українського та болгарського міністрів інфраструктури і транспорту стосовно виконання домовленостей у транспортній сфері, досягнутих за результатами офіційного візиту Президента України Порошенка до Болгарії у червні 2016 року.
Йдеться насамперед про можливе залучення коштів із фондів ЄС на будівництво автошляху Одеса-Болград-Рені з його продовженням до м. Тульча (Румінія), а також Болгарії та, можливо, Греції. Це надзвичайно важливий і перспективний проект, який міг би ще більше поєднати народи України і Болгарії та майже вдвічі скоротити час для автомобільного сполучення між Києвом та Софією.
Однак співробітництво між нашими країнами не обмежується лише транспортною сферою. Болгарія – важливий ринок збуту української продукції та найбільший торговельно-економічний партнер України в Балканському регіоні. Лише за два місяці поточного року загальний обсяг торгівлі товарами збільшився на 17,2% і становив $87,8 млн. При цьому обсяг українського експорту зріс на 21,6% і склав $66 млн.
Наразі складно знайти сферу, в якій би тісно не перепліталися інтереси України та Болгарії, зокрема між ними триває активний діалог у рамках різних міжнародних економічних організацій, налагоджено тісне співробітництво на міжрегіональному рівні, існує зацікавленість до активізації співробітництва в сфері енергетики, зокрема відновлювальних джерел енергії, атомній енергетиці, будівництві та модернізації газових трубопроводів, реалізації проектів з енергозбереження тощо.
Окрім того, для нас важливим є набутий Болгарією досвід на євроінтеграційному шляху, реформування економіки, запровадження європейських норм і стандартів у промисловому виробництві, побудові сучасного та конкурентоздатного суспільства.
Ми також готові сприяти активному залученню болгарських інвестицій в економіку України та приватизаційні процеси, які набувають обертів у нашій державі. Переконаний, що від нарощування торговельно-економічної взаємодії між Києвом та Софією виграють обидві сторони. Відтак продовжимо діяти в цьому напрямку.

– Кілька слів про українську громаду в Болгарії.
– Українська спільнота в Болгарії не багаточисельна, немає й компактного проживання наших співвітчизників. Утім діють шість зареєстрованих товариств і об’єднань українців – у Софії, Варні, Пловдіві, Бургасі, Добричі та Сілістрі, об’єднаних у Союз українців у Болгарії “Мати Україна”.
Події на Євромайдані під час Революції Гідності та російська агресія проти України особливо згуртували нашу громаду, яка стала більш монолітною, демонструючи патріотизм і реальну налаштованість надати посильну допомогу Батьківщині. Від самого початку агресії українці допомагають нашим військових в АТО, у столиці та регіонах вони разом із болгарськими волонтерами беруть активну участь у протестах із засудженням агресії з боку Кремля, вимогою звільнити українських політв’язнів тощо. З ініціативи діаспори, по периметру паркану посольства було встановлено фотоматеріали про загиблих воїнів на Донбасі. Ми також вдячні громаді за сприяння лікуванню в Болгарії поранених українських військовослужбовців та оздоровленню дітей загиблих героїв і внутрішньо переміщених осіб. Фактично, без участі представників діаспори не обходиться жоден культурний захід, який проводиться дипустановою та Почесними консулами України в Болгарії.