Brexit і Україна

По цей

бік Ла-Маншу

 

23 червня 2016 року жителі Великої Британії проголосували за вихід країни з Євросоюзу – на референдумі щодо членства Королівства в ЄС 52% британців підтримали цю ідею. Несподівані підсумки голосування призвели до відставки уряду та можуть у подальшому суттєво змінили геополітичну карту не лише Європи, а й світу загалом

 

Хоча ще не відомо, як і коли Велика Британія остаточно залишить ЄС. Цей процес може розтягнутися на кілька років, але вже цілком зрозуміло, що Євросоюз втрачає другу економіку співдружності.

Проблеми Великої Британії та ЄС багато в чому носять морально-психологічний характер. Саме тому, проводячи свою європейську політику, англійці тримають в голові проблему Шотландії, Ольстера і заморських територій, що входять до Королівства, які були створенні після Другої світової війни. Тому погоджуючись, що вихід з Європей-ського Союзу принесе певні втрати британській економіці, більшість громадян Туманного Альбіону все ж проголосували за повну нічим і ніким не обмежену незалежність Великої Британії. Хоча здавалося б, що ЄС і без того проводив доволі гнучку політику щодо Британії, дозволяючи їй таке, про що інші члени ЄС і думати не могли, але навіть цього виявилося замало.

Брексіт став можливим у результаті співпадіння трьох факторів: політичного, історичного й економічного. І залишається лише здогадуватися, який вплив він матиме на прибічників незалежності Шотландії. А це дуже важливе питання, оскільки саме у акваторії морів, що омивають Батьківщину Роберта Бернса, є колосальні поклади нафти і газу. Вони роблять вагомий внесок у процвітання британської економіки, і донині Англія ділилася частиною своїх прибутків, які отримувала за газ і нафту, з казною Євросоюзу.

Дійсно, Брексіт став помітною подією у житті Старого континенту Європи. А всі його наслідки навіть складно уявити. Так як саме гостра проблема мігрантів може стати причиною, аби змусити перейти у тінь яскравих політиків і прибічників єдиної Європи у багатьох авторитетних країн, таких як Німеччина чи Франція.

Що з цього приводу думають представники ділових кіл і дипломатичних колуарів Великої Британії, Diplomat поцікавився у голови Британо-Української торгової палати Томаса Бейтса.

– Наша палата була заснована під егідою британського й українського урядів 19 років тому. Озвучуватиму те, як я розумію точку зору наших членів. Ми підтримуємо британо-українські компанії, однак я не виступаю від імені британського чи українського урядів. Ми всі були досить здивовані виходом Великої Британії з ЄС. Однак вважаємо, що це не повинно жодним чином вплинути на питання безпеки. Почнемо з того, що Велика Британія завжди проводила свою зовнішню політику окремо від ЄС. Між Великою Британією та ЄС завжди виникало питання, наскільки ЄС може виступати від імені Великої Британії в питаннях зовнішньої політики. Таким чином зовнішня політика ЄС щодо Східної Європи значною мірою зосереджена на НАТО і суверенітеті країн у Східній Європі, на стратегії ненападу та розвитку. І це залишиться незмінним. Міністр закордонних справ Борис Джонсон дав чітко зрозуміти, що британська зовнішня політика після Brexit з основних питань буде такою ж, як і раніше.

 

Чи може Брексіт знову спровокувати бажання виходу Шотландії зі складу Сполученого Королівства з її багатими надрами й акваторіями, які тривалий час якраз і живили енергоносіями економіку Великої Британії?

– Переконаний, що варто озвучити дві точки зору у відповідь на ваше запитання. По-перше, наразі існує набагато менше шансів виходу Шотландії зі складу Сполученого Королівства, коли нафта коштує $45/баррель, порівняно з минулим, коли її вартість складала $130/баррель. Я вважаю, що Велика Британія потрібна Шотландії як ніколи за останні 20 років, коли ціни на нафту були вищими. Обсяг нафти, що залишилася в Шотландії, значно скоротився. Таким чином, вплив на економіку Великої Британії, у разі виходу Шотландії з її складу, був би мінімальним. Насправді значні поклади нафти були нещодавно знайдені саме на території Англії, наприклад, неподалік від аеропорту Гатвік.

Окрім того, Велика Британія наразі диверсифікує джерела енергії, особливо електроенергії, тому я сумніваюсь, що Шотландія вийде зі складу Великої Британії з урахуванням поточних цін на нафту, однак якщо це станеться, то Велика Британія не зазнає значних збитків.

 

Велика Британія разом зі США виступають єдиним фронтом проти експансії Росії. А Лондон взагалі наголошує на необхідності посилення санкцій проти Москви. Чи не зміниться ця політична лінія у разі виходу Британії з ЄС?

– Як уже зазначав, не вважаю, що це якимось чином змінить політику Великої Британії. Вона завжди проводила свою зовнішню політику досить незалежно. Британія враховує позицію США і ЄС та дуже зосереджена на НАТО, серйозно переймається підтримкою незалежності суверенних держав в Європі, миром і підвищенням рівня добробуту. Жоден із цих напрямків зовнішньої політики не зміниться з виходом Великої Британії з ЄС. У будь-якому разі ЄС висловлював меншу підтримку України порівняно з Великою Британією.

З України виїжджають доволі багато її громадян. Деякі оселяються на території Королівства, де живуть і заробляють гроші. Яким є вплив трудової еміграції на економіку Великої Британії?

– Вплив досить позитивний з низки причин. У Великої Британії насправді відносно низький рівень безробіття. Вона зацікавлена в кваліфікованих і працьовитих людях. Існує багато доказів, що еміграція з Польщі, України та Румунії була дуже вигідна, оскільки збільшила валовий внутрішній продукт. Я можу також зазначити, що низка українських компаній в секторі інформаційних технологій відкрили офіси в Великій Британії. Досвід українських компаній у сфері розробки програмного забезпечення надзвичайний, і більшість супермаркетів у Великій Британії, наприклад, Tesco, Sainsbury, використовують в основному програмне забезпечення, що було розроблене в Україні.

 

Як відомо, британські товари і виробництво славляться дуже високою якістю та стандартами. Чи зможе український виробник і українські товари знайти своє місце на ринку Королівства?

– У сфері програмного забезпечення на українські товари існує великий попит. Я думаю, що у більш ширшому контексті є один аспект Brexit, який змінить відносини з Україною. Коли Велика Британія входила до складу ЄС, то зосереджувала свою торгівлю з країнами Західної та Центральної Європи, тобто країнами ЄС. Після виходу з ЄС у секторі торгівлі виникне значна прогалина, тому Британія зосередиться на ринках, що розвиваються, за межами ЄС.

На мій погляд, основний інтерес Великої Британії у сфері торгівлі з Україною буде зростати. Є кілька аспектів, в яких Україна може бути корисною Великій Британії, зокрема у сфері програмного забезпечення і технічних знань та досвіду, а також у сфері сільського господарства. Тому я вважаю, що в цілому після Brexit торгівля між Великої Британією та Україною стрімко розвиватиметься.

 

Які спільні та нові економічні проекти з Україною можуть зацікавити британську сторону?

– Наша палата зацікавлена розвивати в Україні три сфери діяльності. По-перше, – це туризм. Ми плануємо завести на український ринок компанію «Хіллс Белфор», яка, на мій погляд, є найбільш висококваліфікованим експертом у Великій Британії та світі з розвитку туризму. Вважаємо, що при правильному підході ми зможемо залучити мільйони туристів в Україну, а це принесе мільярди доларів США в економіку країни. Наприклад, історичний центр Львова, як об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, в два рази перевищує площу історичного центру Кракова. Наразі Львів відвідують близько 25 тис. туристів із Західної Європи, в той час як Краків приймає близько 4 млн осіб. Вважаємо, що за 2-4 роки зможемо змінити цю ситуацію і значно підняти економіку Львова, і не лише його.

У Києві й Чернігові багато неймовірних місць. Тут знаходиться найбільша кількість об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО порівняно з будь-яким іншим містом України. У нас є хороші готелі, ресторани, можемо залучити туристівдо Києва, а також до Одеси – на пляжний відпочинок з прогулянками по історичному центру міста.

Переконаний, що ці та інші міста, такі як Чернівці, Харків, можуть принести мільярди доларів в українську економіку.

У нас також є програма для залучення значних іноземних інвестицій в Україну, зокрема з Великої Британії, а також з інших країн. Для залучення інвестицій потрібно кілька речей, однак найголовніше – це програма страхування політичних ризиків на широкій основі, як, наприклад, програма Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій Світового банку. Така програма на період конфлікту була надана Західному берегу в Секторі Газа. Вона передбачає страхування у розмірі близько $3 млрд для вітчизняних та іноземних інвестицій.

Україні потрібна подібна програма. Пан Сорос правильно запропонував створити таку кампанію, однак з різних причин вона не була впроваджена. Нам відомо, що США, Японія і Канада наразі готові розглянути це питання. Ми робимо все можливе, щоб переконати український уряд звернутися з відповідною заявою і переконати інші країни та міжнародні організації надати Україні подібну програму страхування ризиків. Хоча українцям здається, що ризик конфлікту значно знизився, ситуація стабілізувалася, і це не повинно вплинути на інвестиції. Однак, незважаючи на низку причин для інвестицій в Україну (дешева виробнича база, висококваліфікована робоча сила, кращі у світі сільськогосподарські землі), коли Рада директорів інвестора приймає рішення про Україну, через ризик конфлікту досить часто таке рішення відкладається, однак з належною програмою страхування політичних ризиків, наданою Світовим банком, країна може дуже швидко змінитися.

І ще одна сфера, в якій можливі значні трансформації, та в якій, на жаль, нещодавно ми стали свідками скасування масштабних проектів – це сільське господарство, зокрема зрошуване землеробство на півдні України. Мало хто усвідомлює, що посушливі умови клімату створюють проблему для півдня України.

Мені здається, що в Херсоні наразі сформувалася найбільша пустеля Європи, крім того південна частина Одеської області та Миколаїв також переживають негативні наслідки, що призводить до урожайності лише в 1 тонну з гектару, а не 8-9 або навіть 15-16. Однак якщо поєднати посушливий клімат зі зрошуваним господарством, то фактично виникають найкращі умови для ведення сільського господарства. Це вбачається з прикладу Південної Каліфорнії, найбагатших сільгоспугідь у Сполучених Штатах. Незважаючи на те, що, по суті, це пустеля, після підведення води з Північної Каліфорнії вона перетворилася на найбільш родюче сільськогосподарське угіддя в Сполучених Штатах.

Ми вважаємо, що подібне можна створити в Україні, окрім того, Україна має одну величезну перевагу. Навідміну від Каліфорнії, де наразі виникає дефіцит води, в Україні є необмежені водні ресурси з Дніпра і Дністра. Інвестиції, зроблені для створення таких систем зрошення, самі по собі стануть величезним стимулом для української економіки. Таким чином, українська економіка пройшла дуже важкий етап в результаті конфлікту, однак ситуація стабілізується та поліпшується, а в результаті впровадження змін, які я пропоную (розвиток туризму, страхування політичних ризиків, збільшення обсягу інвестицій в зрошуване землеробство на півдні України), потік капіталу настільки зросте, що економіка країни зможе розвиватися дуже швидко. Я вважаю, що українці розуміють, що за умови належного управління їхня країна буде на межі економічного відродження і процвітання, на кшталт того, що сталося у Польщі протягом останніх десятиліть.